Сергій Солоп

1986-2023 рр. 

Біографія

Солоп Сергій Олександрович народився 15 вересня 1986 року у селищі Компаніївка Кіровоградської області. До повномасштабного вторгнення працював слюсарем на підприємстві в Кропивницькому.

Мобілізували Сергія майже з самого початку повномасштабної війни - з березня 2022 року. 

Героїчно загинув Сергій 23 січня 2023 року біля міста Бахмут Донецької області під час виконання бойового завдання. Поховали бійця 31 січня 2023 року на Алеї слави Далекосхідного кладовища у Кропивницькому.

Родина

Син і донька захисника залишилися без батька.

Відгуки друзів

"Це життєлюбна, позитивна людина була. Завжди допомагав сусідам, друзям. Заспокоював усіх. Казав: "Перемога – за нами, все буде добре!", – так про Сергія Солопа сказав його друг Дмитро Маслянников.

Сергій Солоп дуже любив дітей, згадує подруга родини Оксана Маслянникова: "З дітьми він весь час проводив на вулиці. Його від маленького до дорослого – всі пам’ятають. Мені тільки "сонечко" хочеться сказати на нього. Ішов – мабуть, навіть страху не було в цієї людини в очах".

"Справжній чоловік. Навіть в найскладніших ситуаціях зберігав спокій, був доброзичливим і врівноваженим. Користувався авторитетом у товаришів по службі. Дуже сумлінно ставився до своїх обов’язків, на нього завжди можна було покластися. Хороший хлопець був", - розповідають про загиблого його бойові побратими.

Військовий шлях

Коли почалася повномасштабна війна, Сергій Солоп вступив до лав територіальної оборони.  Його мобілізували майже з самого початку повномасштабного вторгнення - з березня 2022 року. Захищав Україну на передовій.

На фронті Сергій Солоп був старшим солдатом, гранатометником механізованого відділення. Героїчно загинув 23 січня 2023 року біля міста Бахмут Донецької області під час виконання бойового завдання. 

Поховали бійця 31 січня 2023 року на Алеї слави Далекосхідного кладовища у Кропивницькому.

Пам'ять про Героя – назавжди в наших серцях!

Ти для людей був сонячний у всьому,

Оптимістично вірив у добро,

Робив усе ти для родини й дому,

Любив степи, Карпати і Дніпро…

Привітним був і жив на позитиві,

Як працював і пестував дітей,

Але війна спинила дні щасливі:

Прийшли біда і горе до людей…

Твоєму сонцю стали чорні хмари

Наперекір, щоб ввергти все в імлу…

Від ворогів – руїни і пожари…

Але добро – на противагу злу –

В твоєму серці і його дорога –

Запеклий бій, де твій гранатомет

Прицільно бив, щоб славна Перемога

Була над кодлом з літерою «Зед»… 

Життя віддав ти за майбуть Держави.

Тож, у бою був твій останній вдих…

Твій вічний спокій – на Алеї Слави,

Бо ти – Герой, у пам’яті живих…