Олександр Водяницький

Водяницький Олександр Володимирович народився 30 жовтня 1985 року. Навчався у навчально-виховному комплексі загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів №34 – економіко-правовому ліцеї «Сучасник» - дитячо-юнацькому центрі Кіровоградської міської ради Кіровоградської області з 1992 по 2003 рік, а з 2003 року у місцевому вищому професійному училищі № 4. Також Олександр навчався у Київській школі діджеїв. 

Працював у ТОВ «Дукат» комірником, трохи згодом у ТОВ «Кіровоградпостач» оператором установки.

Олександр брав участь у Майдані. А у березні 2014 року пішов добровольцем в АТО.

Олександр любив складати вірші та писав музику у стилі реп.

В шкільні роки Олександр був тихою та спокійною дитиною.

“Легенда 17 бату 57 окремої мотопіхотної бригади. Класний кулеметник і АГСник. Відправив до пекла величезну кількість ворогів. У вільний час писав вірші”, – написав про “Майдана” офіцер-психолог Олексій Скиртач на своїй сторінці Фейсбук. 

“Серцю боляче: вранці у лікарні помер герой одного з найяскравіших моїх інтерв`ю – Олександр Володимирович Водяницький, позивний – “Майдан”, – Євген Кузьменко.

Уривок інтерв'ю з Олександром Водяницьким. Журналіст “Цензор.НЕТ” у своєму дописі додав уривок інтерв’ю з Олександром, яке видання опублікувало в лютому 2023 року:

– Сашо, а скільки тобі років?

– До речі, нещодавно не міг згадати, скільки мені років – 37 чи 38. Лікар каже: давай порахуємо. Ти 1985 року народження, народився в листопаді. Запам’ятай, каже, тобі 38!

– Те, що не пам’ятаєш, скільки тобі років – це наслідок контузії?

– Так. Сьогодні ось була ситуація: поклав в одне місце папірець із діаграмою. Через 3 секунди шукаю папірець і не можу згадати, куди поклав. Не пам’ятаю. Потім – фух! – Згадав. Пішов, дав лікареві. Ось така фігня. Чи буває, приходиш: а чого я сюди прийшов? Начебто абсолютно тверезий, але не пам’ятаю, навіщо я сюди йшов. Це всі ці наслідки.

– Загалом, ти у свої 38 років уже два життя прожив.

– Може, й не два, а чотири. До речі, ще така штука. Кажуть, в одну воронку снаряд два рази не влучає. Ніфіга! Чотири рази, в ту саму воронку чотири рази потрапляє! У Світличному орки постійно цілилися в будинок.

– Так, у них тоді стільки БК було радянського, що жодне прислів’я не працювало. І три рази влучає, і чотири, і п’ять.

– Вони цілилися в будинок, а там на стіні висів портрет господаря. Шибок немає, вікна вже забили плівкою та дошками. Але портрет його висить. А там поряд ікона була, Богородиця. Я зняв портрет, повісив туди ікону. Пацани заходять. Я їм говорю: тепер вона тут господиня (посміхається).

До речі, ось тобі історія. Дзвоню матері, а вона мені: синку, бережись води! Читала книгу про одного святого – диякон Філіп, здається. І наснилося мені, що ти тонеш, і обрив якийсь поряд.

Я слухаю її, а в голові: точно! Обрив! Була така історія! Переправи у Бахмуті обстрілюються. І ось ми стояли над річкою. А там перед дорогою – крутий спуск униз. Ми там закопалися – і робили сходинки, щоб униз не впасти.

Ось так мамі наснився наш пост…

Олександр Водяницький брав участь у Майдані. З 2014 по 2015 рік проходив військову службу на Луганщині та Донеччині. У 2015-2016 роках служив за контрактом у бригаді Морської піхоти на Одещині. Одержав контузію і був комісований, довго лікувався. У 2017 р. підписав контракт з Херсонською бригадою. У лютому 2022 року вище зазначена бригада була розбита. Разом з деякими своїми побратимами повернувся у Кропивницький і вступив до лав 17 батальйону 57-ї окремої мотопіхотної бригади Збройних Сил України частини 4279. 

У листопаді 2022 року був важко контужений під Бахмутом. Лікувався по різним госпіталям та реабілітаційним центрам. 26 липня 2023 року  у віці 38 років зупинилося його серце. Висновок експертизи – серцева недостатність.

• Адміністрація КЗ Гімназія "Сучасник" КМР.