Вадим Дибенко
1984-2023 рр.
Біографія
Вадим Дибенко народився 9 грудня 1984 року. Виріс та навчався у Кропивницькому.
Чоловік закінчив школу №13, після чого пішов на строкову службу, а потім, з листопада 2003 року, служив за контрактом в аеромобільних військах. Учасник АТО/ООС. Воював у складі одного зі спецпідрозділів Сил Оборони України.
Вадим більше двох десятиліть присвятив війську, силам спеціальних операцій.
У 2021 році поступив до Центральноукраїнського національного технічного університету. Навчався в бакалавраті за спеціальністю 131 «Прикладна механіка» (група ПМ(ОТ)-21 кафедри машинобудування, мехатроніки і робототехніки механіко-технологічного факультету).
Захоплення
Вадим з дитинства мріяв бути військовим.
Відгуки друзів
«Вадим пішов на строкову службу і все життя присвятив війську. Служив у аеромобільних військах. Казав, це його покликання, більше двох десятиліть присвятив армії, служив за контрактом із 11 листопада 2003 року» - розповідає брат Вадима — Андрій Дибенко.
Військовий шлях
На строкову службу пішов майже одразу після школи. З листопада 2003 року, служив за контрактом в аеромобільних військах. Учасник АТО/ООС. Воював у складі одного зі спецпідрозділів Сил Оборони України. Все життя присвятив війську, силам спеціальних операцій.
Старший солдат Вадим Дибенко загинув виконуючи бойове завдання 16 червня 2023 року біля села Ступочки на Донеччині. Захиснику було 38 років.
Вадима Дибенка поховали 22 червня 2023 року на Далекосхідному кладовищі Кропивницького на Алеї почесних воїнських поховань. У вічну путь воїна провели рідні, друзі, бойові побратими.
Вічна пам'ять Герою!
Військовим ти з дитинства мріяв стати:
Зробив усе, щоб так воно й було.
Почав ти Україну захищати,
Бо вже по ній вороже військо йшло…
В АТО/ООС перебував спочатку.
А, в час повномасштабної війни –
Від козаків залишеного спадку
Ти мужність взяв і став як і вони!..
Ти в силах спеціальних операцій
Виконував завдання бойові…
В боях постійно, майже без ротацій…
На жаль, загинув… Тільки ми – живі –
Всі почесті Герою віддаємо,
Бо ти своє життя поклав за нас.
Тебе ми добрим словом пом’янемо
І в дні війни, і в переможний час…
Тебе ніколи не забудуть люди,
Бо Подвиг – то як сонце золоте.
Таким як ти – у Вічній Славі бути:
Вона – до Перемоги нас веде!