Кирило Аксаєв 

Кирило Аксаєв народився 8 липня 1999 року в Кропивницькому. До 10-го класу навчався у НВО №6 (нині Ліцей "Максимум"), згодом вступив до Комерційного коледжу, де отримав економічний фах.

Маючи військову сімʼю, Кирило не зміг стояти осторонь, тому у 2020 році Кирило добровільно підписав контракт зі Збройними Силами України та вступив на службу до військової частини А2077 Кропивницького, був стрільцем відділення охорони взводу охорони роти охорони. Після закінчення контракту мріяв працювати за освітою, побудувати власний будинок, створити сімʼю, подорожувати, але 24 лютого 2022 року повномасштабне вторгнення внесло свої корективи.

У Кирила залишилися мати, батько, молодший брат.

З самого дитинства Кирило був активним і непосидючим, займався плаванням, тхеквондо, боксом, здобував призові місця і нагороди на турнірах і змаганнях.

Дядько Кирила — Тарас Жигалов, розповідає про свого племінника, що той завжди був цілеспрямованим. Після школи вступив у Комерційний коледж, отримав економічний фах.  З 2020 року пішов за контрактом служити в Збройні сили України. Ніс службу у Кропивницькому на посаді стрільця в роті охорони, а вже після повномасштабної агресії поїхав на передову.

З 28 лютого 2020 року Кирило Аксаєв пішов служити за контрактом в Збройні сили України. Ніс службу у Кропивницькому на посаді стрільця в роті охорони, а вже після повномасштабної агресії поїхав на передову. Був старшим оператором групи сил спеціального призначення загону спецоперацій військової частини, мав звання "молодший сержант" та позивний "Шеф".

16 червня 2023 року в селі Ступочки, що на Донеччині почався обстріл, військові отримали тяжкі поранення, Кирило прийняв рішення покинути укриття і рятувати хлопців ціною власного життя він встиг врятувати всіх поранених.

На похоронах Кирила 22 червня 2023 року зібралась велика кількість людей, щоб вшанувати памʼять героя.

• Адміністрація комунального закладу Ліцей «Максимум».

• Офіційне інтернет-представництво Президента України ЕЛЕКТРОННІ ПЕТИЦІЇ. Петиція «Присвоїти Аксаєву Кирилу Миколайовичу Героя України (посмертно)»