Олег Безкровний

1969–2014 рр.

Біографія

Олег Миколайович Безкровний народився 17 липня 1969 року в селищі Олександрівка, Кіровоградської області. 

У 1970 році його батьки переїхали до міста Кіровоград, тому, поки облаштовувались, Олег проживав у свого дідуся Федота в Олександрівці, по вулиці Тясминська. Там же відвідував дитячий садочок. У 1976 році пішов до школи: спочатку в селі Вільному, а потім у селищі Новому Кіровоградського району. Усі канікули Олег проводив у діда Федота, який дуже цікаво розповідав про рідний край, що славився історичними подіями за часів козацтва. А рід Безкровних – це козацький рід. І Олег дуже пишався цим.

Зі своїми дядьками – Володимиром та Петром – Олег бував у багатьох місцях козацьких подій Кіровоградщини, Черкащини, Київщини. Любив збирати історичні речі, яких у нього було чимало. На Київщині, в селі Богданівка, Олег також провів багато часу. Там проживали його другий дідусь Василь та бабуся Варвара Білокури. Білокур Василь Васильович був близьким родичем народної художниці Катерини Білокур.

Дуже подобалась Олегу військова справа, хотів стати військовим офіцером. Тому, по закінченні школи та Криворізького середнього профтехучилища, де отримав спеціальність «Електрослюсар», поїхав до Новосибірська вступати до військового училища. Але, не дочекавшись виклику на навчання, у грудні 1987 року був призваний на строкову військову службу. Службу проходив на пусковому майданчику «Байконур», де проводились запуски ракет та супутників. У 1989 році закінчив службу молодшим сержантом.

Після служби працював лаборантом, начальником цеху на заводі «Ветсанзавод» Кіровоградського району. 3 1993 по 1996 роки проходив службу в органах внутрішніх справ Кіровоградського УМВС. До 2013 року Олег працював на «Чавуноливарному заводі» електромонтером та майстром дільниці. У 2009 році він здобув вищу освіту за напрямом «Електротехніка» у Національному Технічному Університеті міста Кіровоград.

Родина

Батько Олега – Безкровний Микола Федотович. 

Мати - Безкровна Ольга Василівна. 

Дружина, донька.

Захоплення

Олег був різнобічно розвиненою людиною, завзятим мисливцем та рибалкою, любив куховарити. Мав хобі нумізматика, колекціонував значки. Захоплювався фантастикою, воєнною історією, творчістю Володимира Висоцького. 

Військовий шлях

25 липня 2014 року, після отримання повістки з військкомату, Олег був направлений на збори до військової частини В4750 в Канатовому. За станом здоров'я він мав підстави залишитися вдома, проте не міг бути стороннім спостерігачем. 1 серпня 2014 року з Канатово, на марш до Краматорська Донецької області, виступила колона, в складі якої був молодший сержант Безкровний Олег Миколайович – старший майстер відділення техобслуговування бронетанкової техніки, взводу техзабезпечення, роти техзабезпечення, 42-го батальйону територіальної оборони.

20 грудня 2014 року, після лікування в шпиталі, вдома, від обширного інфаркту, помер молодший сержант Безкровний Олег Миколайович.

Вічна пам'ять Герою!

Козацький рід тобі надав звитяги:

Пишався прабатьками ти завжди,

Що, крізь часи, дали тобі відваги

І впевненості в здійсненні мети… 

Як Звичаю навчився ти у діда,

Й життя на цей підмурок обіпер –

Зробилися наука, і просвіта

Для тебе головними відтепер…

А ще хотів ти офіцером стати,

Щоб Україні бути вартовим,

Щоби свою Вітчизну захищати:

Й тому пішов за покликом отим…

Коли війна торкнулася бідою

Луганської й донецької землі –

Одразу зміг ти увійти до бою,

Щоб згинули трикляті москалі…

Тож, довелось тобі повоювати:

Пройшов передову ти і шпиталь,

Та біль війни не зміг в собі тримати

І серце зупинилося, на жаль…

Втім, знаємо – ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!

Завжди над ними Слави Прапори!

Їх Подвигу ніколи не стирають,

Із Пам’яті, минулого вітри…

Джерела