Євгеній Цимбал

Цимбал Євгеній Семенович народився 9 серпня 1978 року. Після дев’ятого класу переїхав із села Нерубайка Голованівського району в Кропивницький. Коли Євгеній був ще малий, не стало його батька. Мати теж померла зарані. Мав двох старших братів, до них і тягнувся. Їх теж уже нема в живих. В рідному селі у нього залишилася тітка, двоюрідні брати, сестри. У дитинстві мріяв бути військовим.

Навчався в льотній академії, потім, понад 4 роки, працював у Службі авіаційної безпеки Льотної академії Національного авіаційного університету. Євгеній Цимбал охороняв повітряні судна, мав гарні перспективи кар’єрного зростання. Проте не міг стояти осторонь біди, яка прийшла на нашу землю. Він прийняв рішення стати на захист України, хоч і не мав попереднього військового досвіду та з початку повномасштабної війни пішов добровольцем на передову.

У Євгенія Цимбала залишилася дружина і троє дітей: Ростислав, 17 років, Данило, 11 років і донька Даша, яка народилася у попередньому шлюбі Євгенія, – 19 років. 

"Друзі та колеги пам’ятатимуть про Євгенія Семеновича як про порядну, відповідальну, розумну та щиру людину. Він був справжнім патріотом України! Колектив Льотної академії Національного авіаційного університету висловлює щирі співчуття дружині, синам та близьким Євгенія Цимбала…" - написали на сайті ЛА НАУ про Євгенія Цимбала.

"Хороша, порядна людина, сім’янин, - розповідають про Євгена Цимбала його друзі. -  Працював охоронником. Від початку повномасштабного вторгнення пішов до територіальної оборони, але на меті мав потрапити на передній край боротьби. У нього була відстрочка від призову за станом здоров’я, людина без жодного військового досвіду, навіть строкову не служив, але твердо вирішив іти захищати свою землю. Як його не відмовляли, зробив все, аби потрапити до ЗСУ".

"Добросовісний, відповідальний. Якщо Женя на посту – буде порядок. Ми всі його поважали», «Мріяв бути військовим. Коли вій­на почалася, вирішив воювати. Патріот», «Душа колективу», «Без хитрощів чоловік. Прямий, в очі правду казав", – розповіли про загиблого товариша начальник варти Олег Новіченко, стрілець Геннадій Джевага, технік Микола Ткаченко. 

Євген прийняв рішення стати на захист України, хоч і не мав попереднього військового досвіду та з початку повномасштабної війни пішов добровольцем на передову.

Серце 44-річного старшого стрільця механізованого взводу, солдата Євгена Цимбала зупинилося 10 листопада 2022 року неподалік села Безіменне Херсонської області.

22 листопада 2022 року, на Алею почесних воїнських поховань Далекосхідного кладовища прощальні квіти принесли ті, хто знав і любив  Євгена –  найближча рідня й просто знайомі, земляки, бойові побратими.

• Сайт Кропивницької міської ради. 

• Інтернет-портал "Суспільне. Новини". 

• Сайт Льотної академії Національного Авіаційного університету. 

• Інтернет видання "Україна-Центр".