Дмитро Андрусенко

1992 – 2014 рр.

Біографія

Дмитро Олександрович Андрусенко народився 24 вересня 1992 року на кременчуцькій землі, в с. Піщане. Навчався в Піщанській гімназії. Надалі – вчився в ПТУ №26 м. Кременчук. По завершені навчання, вирішив стати військовослужбовцем, спецпризначенцем, тому й не пішов на строкову службу, а одразу підписав контракт на 3 роки. Надалі Дмитро почав служити в Кіровоградському 3-му окремому полку спеціального призначення. З початку АТО – воював на Донбасі та поклав своє життя 19 квітня 2014 року, захищаючи Донецький аеропорт. Похований у с. Піщане. 

Родина

Мати – Майя Миколаївна

Сестра – Олена

Наречена – Катерина Грушова (Андрусенко)

Донечка – Вікторія

Відгуки друзів

За спогадами близьких – Дмитро був компанійським, добрим, щирим, відповідальним та розумним юнаком. Вони не забувають, що завдячують Дмитру своїм життям та спокоєм. Герої не вмирають – вони йдуть на небеса! 

Військовий шлях

Дмитро служив за контрактом як молодший сержант, старший розвідник Кіровоградського 3-го окремого полку спеціального призначення (позивний «Дімас»). З початку АТО – воював на Донбасі та поклав своє життя 19 квітня 2014 року, захищаючи Донецький аеропорт. 

Нагороди

За особисту мужність і героїзм, виявлені при захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України:

Орден «За мужність ІІІ ступеня» (посмертно). 


Відзнака «За вірність народу України» І ступеня (посмертно). Рішення Полтавської обласної ради від 21 жовтня 2015 року.

Ім’я Дмитра Андрусенка внесено до Книги Пошани Полтавської обласної ради.


У вересні 2016 року, на фасаді ПТУ №26 м. Кременчук відкрито пам’ятну дошку випускнику училища. 

13 жовтня 2016 року меморіальну дошку на честь Героя встановлено на фасаді гімназії с. Піщане.


Ім’ям Героя названо одну з вулиць у новому мікрорайоні «Озерний» міста Кременчук.

Вічна пам'ять Герою!

Весна й війна – в трагічному акорді –

Тоді зіткнулись в суперечці нот…

В Донецькому ти був аеропорті –

Як воїн, як Держави патріот…

Ти захищав Свободу України

Від тих, хто все випалював дотла.

Було там пекло: вирви і руїни,

І тільки Вежа встояти змогла!

Вона – уся осколками побита –

Незламною була, а з нею й ти…

Та тільки зло прийшло від московита

І Янгол взяв тебе до висоти…

Ти, як Герой і бився, і загинув:

Тобі Пошана всіх грядущих днів!

Ти в небесах, та нас ти не покинув,

Бо сил даєш нам бити ворогів!

Джерела