Віктор Нестеренко

Нестеренко Віктор Григорович народився 25 квітня 1983 року в місті Кіровоград (нині Кропивницький). За національністю він українець.

У 1989 р. вступив до першого класу ЗОШ №13 міста Кіровограда. А з 1993 по 1997 роки навчався у відділенні нових технологій навчання Кіровоградського навчально-наукового педагогічного комплексу (нині Ліцей нових технологій навчання). Після закінчення школи вступив у кібернетико-технічний коледж навчально-наукового педагогічного комплексу міста Кіровоград та отримав базову вищу освіту за напрямом підготовки «Комп'ютерні науки» та здобув кваліфікацію бакалавра з комп’ютерних наук із червоним дипломом.

Повну вищу освіту Віктор Григорович отримав в Кіровоградському національному технічному університеті, в якому навчався з 2000 по 2005 рік за спеціальністю «Підйомно-транспортні, будівельні, дорожні, меліоративні машини та обладнання» та здобув кваліфікацію інженера-механіка.

Після навчання Віктор працював головним спеціалістом відділу ведення державного земельного кадастру та державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обмежень - Кіровоградська регіональна філія «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах».

Останнє його місце роботи - АТ «Гідросили», майстер.

Одружений, має доньку. Вікторія, донька Віктора Нестеренка, зараз вчиться у 5 класі у тих кабінетах, у яких вчився її батько - у Ліцеї нових технологій навчання.

У Віктора залишилася дружина і донька.

Віктор Нестеренко мав дві вищі освіти, вільно володів англійською, працював у кадастровому центрі, любив подорожувати. За фахом був інженером-механіком. Він любив читати книги, подорожувати, але найбільше любив своїх дівчат – дружину Ірину та донечку Вікторію. Найбільше чоловік полюбляв фантастику. Любов до читання успадкувала від тата і донька Вікторія.

«Коли кажуть, що людину прикрашає скромність, - це про нього. Вихований, стриманий. Чоловік для мене це Головне. Це захист і стабільність, це впевненість і надійність, це сталевий стрижень у всьому! Це відповідальність за свою сім'ю, яка для нього була головним. Це відповідальність, яку несуть гордо, незалежно від обставин. Мав 2 вищі освіти, працював в кадастровому центрі, він був далекий від військової справи, але мав бажання встати на захист держави від ворога. Він багато працював., щоб сім'я була в достатку, бо Він - Чоловік! Чоловік - це вчинки. Без зайвих слів, слабкостей, і непотрібних компромісів. Чоловік - це відданість жінці, яку обрав. Це гордість, що вона поряд. Він багато читав, так багато, що я навіть уявити не могла, як це можливо, - так багато читати. Він читав навіть там, в окопах, коли була вільна хвилинка. Мріяв про донечку, і коли у нас народилася маленька його копія, то з ім'ям довго не думали, тож Вікторія! Вікторія була дуже близька з ним, вони багато часу проводили разом, завжди шукали собі пригоди - то Лісовика в чорному лісі, то забуті стежки до самих потаємних галявин. Вони разом грали в комп'ютерні ігри, тато і донька, бо вони були Команда. Він був для нас Всесвітом. Як нам його не вистачає. Назавжди 39. Ми так багато планували та нічого не встигли. В моєму серці назавжди, моє життя, моє кохання, мій Віктор.» - Написала дружина Героя на сторінці пам’яті Віктора Нестеренка на сайті «Засвіти».

Віктор Нестеренко був дуже далекий від військової справи, але з початком повномасштабного вторгнення пішов на війну добровольцем. 14 березня 2022 року Віктор узявся до виконання своїх обов'язків на посаді “стрілець” у 196-му окремому батальйоні територіальної оборони. Їхній підрозділ займався розвідкою та обороняв село Лимани Миколаївської області.

Загинув Віктор Нестеренко 24 травня 2022 року поблизу населеного пункту смт. Лимани Витовського району Миколаївської області від травм несумісних з життям. 

Вже після смерті чоловіка Ірина дізналася, що історично на цій території проходив Чумацький шлях. За час існування Запорізької Січі там розташовувався козацький курінь. У 1709 році козаки гетьмана Івана Мазепи облаштували укріплений табір, рятуючись від російських військ під орудою князя Волконського: Тоді козаки боронили наші позиції від російської навали. Пройшло стільки часу і все, як дежавю, повторюється. Мій чоловік загинув в історичному місці, як справжній козак.

Поховали Героя 28 травня 2022 року, на Алеї почесних воїнських поховань Далеко-Східного кладовища Кропивницького.

• Адміністрація Ліцею нових технолгій навчання.

• Сайт пам'яті загиблих "Zasvity"