Наталія Фраушер

1975 – 2022 рр.

Біографія

Наталія Анатоліївна Фраушер народилася 27 жовтня 1975 року в нашому місті. З 1982 по 1992 рік вона навчалася в загальноосвітній школі №19. Отримала срібну медаль за успіхи в навчанні. Після закінчення школи, Наталія поїхала до Києва, де вступила до медичного інституту та стала стоматологом. Потім опанувала професію хірурга.

Кілька років тому Наталія вийшла заміж за австрійця Фреді та переїхала жити до Європи. Тут вона допомагала своєму чоловікові в приватній клініці. 

Родина

У Наталії залишилися батьки, чоловік і 25-річна донька Валерія. 

Захоплення

Подорожі.

Відгуки друзів

Однокласники запам’ятали Наталію завжди веселою, компанійською, оптимістичною. З нею завжди було цікаво й легко. 

Військовий шлях

Наталія була в зоні АТО на Донбасі у 2014–2015 роках. Завдяки їй, як медику, тоді було врятовано сотні життів важко поранених. А після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Наталія не могла залишатися в Австрії. Рвалася назад в Україну. Казала: «Я не можу їсти, я не можу спати, я не можу жити, знаючи, що там помирають люди, яким я можу дати шанс на життя. Я повинна бути там»,– розповідають її близькі друзі з української громади в Тіролі.

З 06.05.2022 р. Наталія перебувала на службі та виконувала покладені на неї обов’язки в медичному батальйоні «Госпітальєри» Української добровольчої армії. У батальйоні вона отримала позивний «Австрійка». За час виконання обов’язків екіпажем, до складу якого входила лікар-хірург Фраушер Наталія, з поля бою було врятовано й евакуйовано до госпіталів сотні поранених захисників.

29 червня 2022 року Наталія Фраушер загинула під час виконання бойового завдання.

Вічна пам'ять Героїні!

Колись ти присягнула Гіппократу,

Й Вітчизні ти Обітницю дала.

І на війну, підступно розпочату, 

Ти, без вагань, зібралась і пішла…

На фронті ти від смерті врятувала

Багато сотень зранених бійців,

Бо в тебе служба фронтова тривала 

В підрозділі медичних фахівців…

«Австрійкою» тебе всі називали:

Це був усім відомий позивний.

Тебе бійці на допомогу звали,

Під обстрілів шалений грім і вий…

І, ось, в один з тривожних днів червневих –

Загинула ти на передовій.

І зупинився порухів серцевих

Твій милосердний, невгамовний бій…

Тобі навіки Пам’ять і Пошана,

І вдяка від отих, кого спасла!

Болітиме в людей  у душах рана,

З-за того, що так рано ти пішла…

Та не померкне Слава Героїні:

За мужність, за сміливість, за труди,

Бо йшла вона на поміч Україні,

Щоб врятувати, і перемогти!

Джерела