Станіслав Блощинський

2002-2022 рр. 

Біографія

Блощинський Станіслав Олександрович народився 28 вересня 2002 року. Він жив у селі Катеринівка Кропивницького району. Після шостого класу навчався у кропивницькому ліцеї "Сокіл" – із посиленою військово-фізичною підготовкою. Закінчив Знам’янський професійний ліцей.

Родина

У Станіслава залишилися батьки та дівчина.

Відгуки друзів

"Був старостою класу. Надійний, добрий, чесний. Знаєте, є діти, у яких відразу видно стрижень. От у нього був стрижень, була своя думка, свої прагнення" розповіла про Станіслава його вчителька Зіна Сайченко.

"До нас в ліцей “Сокіл” він прийшов у шостий кадетський клас. Був звичайним хлопцем, позитивним, веселим. Його у навчанні дуже підтримувала родина. В майбутньому бачив себе військовим, цілеспрямовано йшов до цього. Те, що обірвалося таке молоде життя, стало для нас усіх величезним ударом", - розповів вчитель Станіслава Євгеній Горенко.

"Хочу, щоб люди знали героїв в очі. Йому було всього 20 рочків, але він добровільно пішов захищати нашу Державу, кажучи такі слова "хто, якщо не ми, я там, де маю бути". Він стояв за нас до останнього подиху. Це найсвітліша людина в моєму житті. Він завжди посміхався, був справжнім чоловіком. Він навіки буде в моєму серці…" – розповіла кохана дівчина захисника Уляна.

"Немає таких слів, щоб описати сум та біль від трагедії, коли гине молодий, гарний хлопець, у якого попереду усе життя. Катеринівська сільська рада висловлює глибокі співчуття родині, близьким та дівчині загиблого Героя! Вічна і світла пам'ять Герою, дякуємо за подвиг!" – зазначили у Катеринівській громаді.

Військовий шлях

Восени 2021 року хлопець пішов на службу у 9-й полк оперативного призначення імені Героя України лейтенанта Богдана Завади Національної гвардії України.

Під час повномасштабної війни Станіслав разом із побратимами захищав Батьківщину на фронті.

20-річний військовослужбовець, стрілець Національної гвардії України, солдат Станіслав Блощинський (позивний Крот), загинув 6 листопада поблизу Мелітополя Запорізької області. Захисник отримав осколкові поранення внаслідок ворожого обстрілу. У вересні йому виповнилося 20 років.

11 листопада, у Кропивницькому на Алеї почесних воїнських поховань Далекосхідного кладовища відбулося прощання з Героєм, який віддав за Україну найдорожче — свої життя.

Вічна пам'ять Герою!

Загинув ти, та пам’ятають люди

Твої відверто сказані слова:

«Хто, як не ми? Я там, де маю бути!..» 

Поліг ти у бою, але жива

Про тебе згадка. Хоч, на жаль, так мало

Тобі шляхів судилося пройти…

Неправда, що тепер тебе не стало –

Тебе у себе Небо увібрало:

Тепер нам вічно зіркою світи…

Кадетський клас, погони нацгвардійця,

А потім – фронтовий кривавий піт –

Отак ішло мужніння у армійця,

Яким зробився ти у двадцять літ… 

Хороший хлопець: славний, перспективний.

Але війна, у лютості, сліпа…

Тепер – жалоба, смуток, плач надривний,

В якім блищить сльозина не скупа…

Загинув ти в пекельнім листопаді,

На клаптику козацької землі…

Тепер, заупокійно, на свічаді

Скорботна свічка блимає в імлі…

Солдате мужній, юний Святославе, –

Вже помста контрнаступу гримить!

І Перемоги сонечко ласкаве –

Твій Подвиг назавжди озолотить!