Юрій Кваша

1973-2022 рр.

Біографія

Юрій Юрійович Кваша народився 1 серпня 1973 року. До російського вторгнення працював водієм-експедитором. 

Родина

Дружина, двоє доньок – Валентина та Софія, 84-річна мати. 

Відгуки друзів

Юрію Кваші було 48 років. «Він пішов до військкомату з перших днів вторгнення Росії» – розповіла дружина Світлана Кваша. Востаннє вона говорила з чоловіком телефоном 12 березня. «О 6:30 ранку він останній раз зі мною говорив. Під селом Нікольським було бойове зіткнення. Він та ще декілька людей зникли. 13 квітня від військкомату отримала повідомлення, що чоловік пропав безвісти. Я весь цей час його шукала. А 18 травня була на впізнанні. Так, це дійсно мій чоловік. Юрій був добрим та веселим.». 

Військовий шлях

Юрій був мобілізований 05.03.2022 року. Пішов воювати, ставши стрільцем-снайпером 56-ї бригади. 12.03.2022 року вийшов на бойове завдання для забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі й стримування збройної агресії російських окупантів, у складі роти, в районі селища Нікольського, Донецької області, що під Маріуполем. Рота попала під обстріл, від осколкових поранень Юрій загинув. Два місяці його вважали зниклим безвісти.  Тіло знайшли 09 травня 2022 року.

Поховали бійця на Алеї почесних поховань Далекосхідного кладовища м.Кропивницький. Попрощатися із Героєм прийшли рідні, друзі, побратими захисника та чимало небайдужих кропивничан.

Вічна Слава Герою!

У тебе був життєвий мирний шлях,

Була сім’я – дружина, дітки, мати.

Та зло прийшло на танках й кораблях

І ти почав з ним зразу воювати.

На фронті став ти снайпером-стрільцем,

Виконуючи бойові завдання.

За Волю України був борцем,

В атаки йшов без страху й коливання.

Багато шкоди ворогу завдав,

Не за відзнаку, не за нагороду:

За Перемогу ти життя віддав,

Й Героєм став у пам’яті народу!

Джерела