Андрій Приходько
1977-2023 рр.
Біографія
Приходько Андрій Генадійович народився 11 листопада 1977 року на Київщині, його батько був військовим. Деякий час родина Андрія мешкала в Естонії, потім перебралися до Кропивницького. Тут він закінчив педуніверситет, факультет психології. Випускник молодіжного клубу "Імідж', президент клубу 2001-2002 року, колишній педагог колективу Кiровоградського обласного ЦДЮТ, працював за фахом психолога.
Захоплення
Андрій – талановитий актор та активіст, творець музичних номерів та шоу-програм.
Відгуки друзів
"У нас були дуже теплі стосунки, він був мені як рідна дитина, ділився зі мною своїми бідами й переживаннями. Довкола нього було дуже багато цікавих, освічених людей. Почалася війна й він однозначно був налаштований йти і захищати Україну. Коли був на навчаннях, ми з ним часто передзвонювалися. Загинув у важкому бою", - не може стримати сліз тітка Андрія Приходька, кропивничанка Ірина Шейда.
Колега Андрія Наталія Долгополова розповіла про героя: "Він був дуже талановитий актор. У нього дар був відчуття музики".
"Улюбленець іміджистів, принциповий, креативний, генератор ідей багатьох проєктів, талановитий актор, незмінний учасник поїздок клубу у різні куточки України та за її межі, Андрій завжди був у центрі подій, брав участь у становленні МКІ та його розвитку. У нього був особливий дар відчуття музики.Тому довгий час Андрій залишався головним радником педагогів при створенні музичних номерів та шоу-програм "Іміджу". Завжди мав власну думку, не намагався бути схожим на інших, не підлаштовуватися під обставини, усе життя шукав власний шлях. Андрій Приходько ввійшов у історію клубу як яскрава, неповторна особистість. Він навічно залишиться у пам'яті усіх, хто його знав". – зазначили на сторінці Інстаграм шоу-театр мк "Імідж" Кiровоградський обласний ЦДЮТ.
Військовий шлях
Коли почалася війна Андрій однозначно був налаштований йти і захищати Україну. Мобілізували Андрія у листопаді 2022 року. Він був навідником аеромобільного відділення.
Загинув 3 березня в бою біля села Дубово-Василівка Донецької області. Йому було 45 років. 14 березня, на Алеї почесних воїнських поховань Далекосхідного кладовища. Попрощатися з Героєм прийшли рідні, друзі, бойові побратими.
Вічна пам'ять Герою війни!
Психологом ти був і педагогом,
В акторській справі мав стрімкий розгін…
Та, тільки всі ми ходимо під Богом
І наші долі знає тільки Він…
Пішов ти на війну й не повернувся:
Так прикро, що найкращі гинуть там…
Душею від землі ти відштовхнувся,
Й сягнув за хмари, у Небесний Храм…
Ти був завжди в пошані і повазі,
Був «Імідж»-клуб тобі, мов рідний дім.
Як жаль, що ти загинув на Донбасі –
У сорок п’ять, у розквіті своїм…
Музичні шоу, дійства позашкільні –
Твого життя яскраві сторінки.
Та знай, що люди – в Пам’яті – всесильні –
На довгі роки: навіть – на віки…
Тож, Подвиг твій – ніколи не забуде
Рідня, колеги, друзі й цілий світ.
І шанувати вдячне людство буде
Твоє ім’я, вкарбоване в граніт!