Максим Хижняк

1996-2022 рр. 

Біографія

Хижняк Максим Юрійович народився в м. Кіровограді (натепер – Кропивницький) 21 жовтня 1996 року. У 2002 році пішов до першого класу середньої школи №6, з 2005 року навчався в школі № 20 (зараз «Академічна гімназія»). 

По закінченню 9 класу, здобув фах слюсаря з ремонту автомобілів у Регіональному центрі професійної освіти ім. О.С.Єгорова.

З 2016 року працював водієм легкового автомобіля в КП «Універсал 2005», звідки був призваний на строкову військову службу в м.Павлоград Дніпропетровської області, яку проходив по 2018 рік.  Після звільнення в запас працював в Управлінні поліції охорони в Кіровоградській області охоронником.  Останнє місце роботи ТОВ «Вересень плюс».

Родина

Родина – мама Вікторія, тато Юрій, брат та три сестри.

Максим був люблячим сином. Прекрасно знаходив спільну мову з вітчимом та дружиною батька. Обожнював брата та сестер. Завжди був веселим, добрим і життєрадісним.

Захоплення

Головним захопленням Максима були автомобілі та мотоспорт. 

Був першокласним водієм, для нього не було проблеми який транспорт водити: легковий, вантажний, трактори, БМП. 

Автозвук – одне з останніх його захоплень. Мріяв переобладнати для цього автомобіль та брати участь у фестивалях та конкурсах.

Відгуки друзів

"Ми з Максимом навчалися у двадцятій школі на одній паралелі. Був активним, товариським, хорошим хлопцем, пам’ятаю, як рюкзак додому допомагав мені носити. Про те, що з Максимом трапилося лихо, дізналася із соціальних мереж — побачила пост, що його розшукують як зниклого безвісти. А вчора прочитала про похорон. Дуже жаль, величезна втрата для нас усіх", - розповідає кропивничанка Анастасія Пешехонова.

Хмарова Дар’я – однокласниця та близька подруга розповіла: "Максим був найщирішою та найдобрішою душею, яку я знала у своєму житті. Він був надійним, готовим прийти на допомогу, навіть просити не треба було. Завжди тримав слово і був справжнім чоловіком та душею компанії. Про його відвагу та мужність знали всі. Друзі будуть пам’ятати Максима веселим, життєрадісним, а головне – справжнім Героєм!"

Військовий шлях

Максим присвятив себе військовій справі. 17 серпня 2019 року Максим Хижняк підписав контракт з військовою частиною А 0666, яка базується в смт. Чорноморське Одеської області на проходження служби. Був учасником АТО/ООС. 

Під час повномасштабної війни служив на посаді водія-механіка у 28 ОМБР ім. Лицарів Зимового Походу.

Загинув в бою біля населеного пункту Нова Кам’янка, звільнюючи Херсонську область від окупантів, від кульового поранення 19 жовтня 2022 року, не доживши 2 дні до свого 26-ти річчя. Йому назавжди 25…

26 листопада, на Алеї почесних воїнських поховань Далекосхідного кладовища кропивничани попрощалися із загиблим від рук російських загарбників земляком-Героєм.

Нагороди

Максим отримав Подяку за зразкове виконання службових обов’язків. Він – учасник бойових дій, ветеран АТО. 

Вічна пам'ять Герою!

Йому тепер навічно двадцять п’ять

І в нас усіх щемлять серця від туги.

Його меча ще тепла рукоять,

Й не охолола сталь його кольчуги…

Бо лицарем він був і козаком,

Хоч за коня вже мав автомашину.

Був молодим, та вже не юнаком,

Бо покорив звитяжності вершину.

Герой війни, ще від часів ООС –

Пройшов на фронті крізь вогонь і воду;

Долав нещадну спеку і мороз,

Як Лицарі Зимового Походу…

Водій-механік, доблесний боєць –

Поліг в бою за Неньку-Україну…

В жалобі ми, нас крає біль сердець

За професіонала, за людину:

За сина, брата, друга, земляка…

Та Подвиг – то зірниця невгасима.

І Пам’ять у народу отака,

Що вічно шануватиме Максима!

Джерела