Сергій Данник

1996-2022 рр.

Біографія

Сергій Данник народився 13 серпня 1996 року в місті Кіровоград (нині Кропивницький). Родина мешкала на Новомиколаївці. Хлопчик навчався у 25-й школі (ліцей «Європейська освіта»). Коли сім'я переїхала в центр міста, школу не змінив. Одинадцятий клас закінчив у 2014 році. Військовим прагнув бути з шостого класу – брат вітчима надихнув. Тому, закінчивши школу, вступив до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові. У 2018-му році закінчив, за розподілом потрапив у Миколаїв, у липні 19-го перевівся в Одесу. Був командиром ракетно-артилерійської бригади. Комбат.

Родина

У Героя залишилася мама та кохана дівчина.

Захоплення

Сергій казав, що, якщо не став би військовим, був би автомеханіком. Він в машинах дуже добре розбирався.

Відгуки друзів

Мама Сергія – Надія, розповідаючи про єдиного сина, не стримує сліз. А як їх можна стримати? У липні минулого року Сергій відправився в АТО, тоді його мама бачила востаннє. І там він зустрів війну, яка розпочалася в лютому. «Востаннє я бачила його у квітні минулого року», – розповідає мама. – «Часто телефонував. Питав, як ми з бабусею, що треба. А що нам треба? Аби він був живий та здоровий. Зустрічався з дівчиною. Хотіли одружитися у серпні, на його день народження, а потім перенесли на жовтень, Покрову. Не встигли…»

Побратими про Сергія говорили тільки добрі слова. Інших не могло бути. Його любили. 

Військовий шлях

Сергій Данник після закінчення школи вступив до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові. У 2018-му році закінчив, за розподілом потрапив у Миколаїв, у липні 2019-го перевівся в Одесу. Був командиром ракетно-артилерійської бригади. Комбат.

У липні 2021 року Сергій відправився в АТО і там він зустрів війну, яка розпочалася в лютому 2022 року.

У перші дні війни, 27 лютого, Сергій отримав поранення. Маму оберігав, намагався не засмучувати. Про поранення, перебування в госпіталі сказав, коли повернувся у свою бригаду. Мав «заслужені» 10 днів для реабілітації після поранення, міг би поїхати додому, але повернувся до своїх побратимів. Він мамі в телефонних розмовах казав: «Мої хлопці й дівчата – найкращі!».

Сергій загинув 4 жовтня 2022 року.

Вічна слава Герою!

Джерела