Сергій Перцов
1980-2022 рр.
Біографія
Перцов Сергій Володимирович народився 18 листопада 1980 року. Навчався Сергій в Балашівській гімназії міста Кропивницького. Вперше на війну пішов у 2014 році. На початку широкомасштабного вторгнення теж був у перших рядах добровольців.
Захоплення
Сергій зі шкільних років займався спортом.
Відгуки друзів
"Родина Сергія Перцова — надзвичайно порядні люди. Він ріс на моїх очах. Спокійний, чемний, хороший хлопець, мав багато друзів, активно займався спортом. Була спортивна секція, він її часто відвідував. І школа поруч, за квартал від нас, вечорами там з хлопцями займався на спортивному майданчику.Вперше на війну пішов у 2014 році. На початку широкомасштабного вторгнення теж був у перших рядах добровольців. Мати просила його залишитися вдома, але він знав, де його місце. Цьогоріч на цю родину впало дуже багато горя. Спочатку хвороба забрала маму Сергія, а сьогодні ми ховаємо його. Не лише для рідних, але й для нас, сусідів, це велике горе", – розповіла про Сергія сусідка Надія Ткачук.
Військовий шлях
Сергій Перцов вперше на війну пішов у 2014 році. На початку широкомасштабного вторгнення теж був у перших рядах добровольців.
Серце механіка-водія самохідного артилерійського взводу, старшого сержанта Сергія Перцова зупинилося 09 листопада неподалік села Первомайське Донецької області.
17 листопада 2022 року Герой знайшов вічний спочинок на Алеї почесних воїнських поховань Далекосхідного кладовища міста Кропивницького.
Нагороди
Сергій Перцов нагороджений відзнакою Кіровоградської області "За мужність і відвагу", яку вручали у приміщенні облдержадміністрації 29 червня 2016 року.
Вічна слава Герою!
Ти один із тих,
Хто іще не встиг
Довгого життя пройти шляхами.
Бо прийшла війна –
Люта і сумна,
Курячись пекельними димами…
Ти один із тих –
Досить молодих,
Хто пішов на битву з ворогами.
Став у ті ряди,
Що пішли туди,
Де вогонь вирує над фронтами…
Ти один із тих,
Що за нас – живих –
Кров свою пролив на полі битви.
Ти один із тих –
Воїнів святих,
Про яких і помини, й молитви…
Ти один із тих,
Хто в бою поліг,
Подвигом душі здобувши крила.
Ти один із тих
Голос чий не стих
В Пам’яті, що шлях твій освятила!