Володимир Кутовий

1975-2022 рр.

Біографія

Володимир Анатолійович Кутовий народився 24.08.1975 року.

У 1982 році був зарахований до 1-Б класу середньої школи № 33 нашого міста (нині Класична гімназія). Після закінчення школи вивчився на водія.

Загинув Володимир 25 червня 2022 року в повномасштабній війні РФ проти України. Прощальна церемонія відбулася 30.06.2022 на «Алеї Слави» Далекосхідного кладовища. 

Родина

Дружина – працівниця їдальні – Кутова Анжела Олексіївна. 

Донька –  учениця 6-го класу гімназії Кутова Анастасія.

Мати, онук, сестри та брати.

Захоплення

Володимир дуже любив машини, як кажуть: «Водій, з великої літери!» 

Відгуки друзів

За роки навчання в школі зарекомендував себе як веселий, товариський, стриманий, самостійний, врівноважений та дисциплінований юнак. Володимир був прихильником справедливості, чесності. З повагою ставився до педагогів, товаришів. 

Герої не вмирають, а залишаються в наших серцях і пам‘яті! Колектив Класичної гімназії сумує та щиро співчуває родині. На жаль, війна забирає кращих… Вічна пам’ять… Слава Україні! Героям Слава!

Військовий шлях

У 1993 році призваний на строкову службу до в/ч А1646, де здобув звання «старший сержант». Працював водієм. Воював у Донбасі з перших днів повномасштабного вторгнення РФ.

З перших днів російського вторгнення в Україну пішов добровольцем до лав ЗСУ й був зарахований водієм до 56 бригади 23 батальйону (взвод матеріального забезпечення) в/ч А2988. 

Загинув 25 червня 2022 року під час ворожого ракетного обстрілу. Від прямого попадання ракет в приміщення де він знаходився отримав поранення несумісне з життям, Це відбулося в Донецькій області, в селі Новоселівка Перша.

Вічна пам'ять Герою!

Життя обірвалось ракетним ударом…

Достойно ти жив і поліг у бою.

Та все, що було – відбулося не даром:

Ти мав і роботу, і дружню сім`ю.

А ще – українським ти був патріотом:

Із тих, що на битву пішли в перші дні.

Ти був водієм, та ворожим прильотом

Поцілило в серце твоє на війні… 

Сумують містяни, бо важко втрачати

Хорошу людину, Героя-бійця…

Та буде Вітчизна тебе пам’ятати

У слові пошани, в скорботі лиця…

Джерела