Сергій Капінус

1976-2022 рр. 

Біографія

Капінус Сергій Валентинович народився 11 серпня 1976 року. Навчався у кропивницькій школі №20 (зараз «Академічна гімназія»), потім поступив у ПТУ №8 у міста Кропивницького.

До повномасштабного вторгнення Росії в Україну 46-річний Сергій працював вантажником на ринку. На початку серпня 2022 року його мобілізували.

Відгуки друзів

"Був світлим, добрим, людиною, на чию підтримку завжди можна розраховувати", - розповідає про Сергія Капінуса його колега Ірина Скрипник. – "Він, коли телефонував нам з війни, завжди казав, аби ми берегли себе. На все дивився з оптимізмом. Навіть тоді, коли було важко по справжньому і довелося відновлюватися після поранення. Але він зумів і повернувся в стрій".

"Коли йому вручили повістку, він сказав: "Хто піде, як не я? Все буде добре, прийду з перемогою і в нас все буде добре". Плани великі будував для своєї сім'ї" - розповіла знайома Сергія Світлана Глазиріна.

Військовий шлях

На початку серпня 2022 року Сергія Капінуса мобілізували. Служив у кулеметному відділенні. Мав поранення, після одужання повернувся на фронт.

Сергій загинув 27 жовтня в районі селища Невельське Донецької області під час виконання бойового завдання.

03 листопада, на Алеї почесних воїнських поховань Далекосхідного кладовища кропивничани віддали останню земну шану земляку -  солдату Сергію Капінусу. Вшанувати пам'ять загиблого прийшли рідні, друзі, бойові побратими, посестри та інші кропивничани. 

Вічна пам'ять Герою!

Сорок шість: ще довго жити й жити

В ці роки змужнілої пори.

Та очей твоїх не розтулити

І тобі вдогін шумлять вітри…

Сорок шість – твої життєві плани,

На півслові, ворог обірвав.

Біль від ледь загоєної рани 

Ти тоді ще гостро відчував…

Тільки вдаль дививсь оптимістично:

Мріяв, як повернешся в сім`ю, 

Та твій крок спинився блискавично

У отім останньому бою…

Захлинулась черга кулемету,

Бо ти впав, втулившись у листву…

А, війною зранену планету –

Зігрівало сонце… ледь живу…

І твій жовтень вже до листопада

Не діставсь в донецькій стороні.

Тільки пам’ятатиме солдата,

Що поліг за неї на війні –

Рідна Україна, бо герої:

Серед них тепер уже і ти –

Здобулися почесті земної,

Під небесним сяйвом висоти…