Василь Пугач

1995 – 2022 рр.

Біографія

Василь Васильович Пугач народився 24 лютого 1995 року в місті Кіровограді (натепер – Кропивницький). Хлопець був єдиною дитиною в батьків. У 2013 році закінчив 11 класів Фортечної гімназії Кропивницької міської ради (колишня загальноосвітня школа №17). У 2017 році Василь закінчив факультет педагогіки, психології та мистецтв ЦДПУ iм. В.Винниченка. Отримав звання бакалавра з психології та магістра з менеджменту освіти. Надалі Василь працював в ТЦ «Епіцентр» продавцем-консультантом відділу «Декор». Загинув – 9 травня 2022 року, в результаті мінометного обстрілу біля селища Борівське Сєвєродонецького району Луганської області. 

Родина

Батько – Пугач Василь Васильович. 

Захоплення

Василь був спортсменом. Він – колишній випускник відділення гандболу КДЮСШ 2, гравець чоловічої команди “Ятрань”.  

Відгуки друзів

Зі слів ректора ЦДПУ iм. В.Винниченка Сергiя Соболя, викладачi пам’ятають захисника як порядну, виховану та ввiчливу людину. 


СПОГАДИ ОДНОКЛАСНИЦЬ:

ОЛЕКСАНДРА БЕЗРОДНЯ (КУРБАТОВА): «Не хочеться навіть не те що говорити, а й думати про Васю у минулому часі. Згадуючи нашого Героя, на думці випливають студентські роки, які ми з ним пройшли протягом чотирьох років. В школі ми менше спілкувалися, ніж в університеті. Його любили і визначали не тільки наші одногрупники, а весь факультет, викладачі. Навіть тоді, коли він пропускав пари, всі завжди запитували: «А де Васінька?» Саме так ми називали нашого Героя – «Васінькою». Тихий, добрий, спокійний, скромний хлопець, чим він і відрізнявся від усіх. Перебираючи спогади, пов‘язані з Василем, чомусь згадую його сміх і посмішку. Не знаю чому, але саме це приходить на думку, бо він був веселим і любив посміятися з жартів. 

Дуже прикро і боляче, що ця війна забрала життя такої людини.  Велика повага і вдячність батькам полеглого Воїна за те, що народили на світ таку людину.  Дякуємо нашому Воїну за те, що дав нам можливість жити. Дуже прикро, що він не побачить нашу перемогу і майбутнє України. Завжди будемо пам‘ятати тебе. Світла пам‘ять тобі, Васінька. Дякуємо». 


ОЛЕКСАНДРА БАКУН: «Не хочеться навіть не те що говорити, а й думати про Васю у минулому часі. Всі хто знав Василя запам'ятав його як завжди усміхненого хлопця. Його посмішку неможливо забути, адже вона завжди була щирою. Ми пам'ятаємо його як порядного, вихованого, ввічливого та доброго однокласника. Він був веселим і любив посміятися з жартів. В шкільні роки він завжди активно брав участь на всіх концертах та змаганнях. Для своїх батьків він був надійною опорою».


НА САЙТІ ЦДПУ ІМ. В. ВИННИЧЕНКА: «Війна забрала життя Василя Пугача – випускника факультету педагогіки, психології та мистецтв, бакалавра психології та магістра з менеджменту освіти. Дякуємо, Герою і Захиснику! Будь вічно Воїном Світла! Спочивай з миром!»


КОЛЕГИ ПО РОБОТІ: «Василь був відповідальним, чуйним та працьовитим хлопцем. Це величезна самопожертва, віддячити за яку нам ніколи не вистачить слів».

Військовий шлях

У 2019 році Василь пішов служити в десантно-штурмові війська міста Миколаїв, в 3-й десантно-штурмовий батальйон «Фенікс», де був старшим солдатом.

Василь пішов захищати Україну з перших днів повномасштабної війни. Василь загинув 9 травня 2022 року, в результаті мінометного обстрілу російськими окупантами біля селища Борівське Сєвєродонецького району Луганської області. Герой віддав своє життя за волю і свободу, та помер захищаючи Батьківщину.

Вічна пам'ять Герою!

Ти – Воїн Світла! Це навіки згадка

Про тебе: наш сучасник, наш Герой…

Не згасне в нашій пам’яті лампадка,

Бо серед нас завжди ти був отой,

Хто вмів і працювати, й веселити

Усіх із ким дружив, кого любив…

Та час настав орду ворожу бити

І ти свій вибір правильно зробив:

Пішов за Рідну Землю воювати –

В звитяжну яв десантно-штурмову.

Навчився ти в бою перемагати,

Й сміливістю і мужністю долати

Війни страшну погоду грозову…

Твій дух сталевий – спадок від козацтва,

Твоє життя – це приклад для усіх:

Для зрілих українців і юнацтва –

Бо ради них життя ти не зберіг…

Трагічним став той обстріл мінометний,

Який, на жаль, твоє життя забрав.

Та Подвиг твій – вже навіки славетний,

Бо ти за Україну умирав!

Джерела