Денис Тупчієнко

1993-2023 рр. 

Біографія

Тупчієнко Денис Володимирович народився 27 квітня 1993 року. Закінчив у місті Кропивницькому школу №18, опісля -  профтехучилище №4. Здобув фах будівельника. Після училища пройшов строкову службу, потім працював за фахом.

Відгуки друзів

«Був дуже хорошою людиною, вдячним сином, люблячим батьком, його доньці має виповнитися 15 років. Воював на Донецькому і Херсонському напрямках. Отримав поранення під Авдіївкою, лікувався, мав вже повертатися на фронт, але сталося так, що машина, в якій він їхав, потрапила в страшну аварію. Надзвичайно тяжка втрата, він був справжнім чоловіком, завжди готовим прийти на допомогу, підтримати», - діляться болем сестра і мати загиблого Героя.

Військовий шлях

Коли у 2014 році розпочалась війна, пішов сам у військкомат. Отримав в АТО важке поранення.

Після закінчення служби з 2016 року працював на консервації Чорнобильської атомної електростанції. У 2022 році, у перший день російського вторгнення, зібрався і пішов воювати. 

Денис Тупчієнко (позивний «Кобра») був командиром стрілецького відділення, мав звання старшого сержанта.

Брав участь у бойових діях на території Донецької та Луганської областей. Отримав поранення під Авдіївкою. Після лікування, мав повертатись на фронт, однак потрапив у дорожню аварію, в якій загинув 23 травня

Нагороди

Денис Тупчієнко нагороджений відзнакою Президента України "За участь в Антитерористичній операції" та іншими медалями.

Пам'ять про Героя – назавжди в наших серцях!

Тридцять років – це так небагато:

Крок у зрілість й обірваний злет…

Ні, тобі не було страшнувато

Від ворожих гранат і ракет.

Навпаки, воював ти сміливо

І в АТО, і в масштабній війні,

Бо інакше було неможливо.

Мав думки ти тверді і ясні –

Захищати свою Україну,

Боронити її на фронтах.

За Свободу, за Волю безцінну,

Щоб із неба розкрилений птах

Милувавсь золотими степами,

Де звучатимуть мирні пісні…

Тільки сумно, що ти вже не з нами:

Ти загинув в травневому дні…

Не у битві своїй переможній;

Не від рани, що двічі була,

А в аварії прикрій дорожній:

То судьби була витівка зла…

За тобою сумує Вітчизна:

І рідня, й побратими твої.

Й сила вже контрнаступу грізна –

Увійшла у звитяжні бої!

Не забудуть свого командира

Побратими твої фронтові.

Й наша Пам'ять – і вдячна, і щира:

В ній Герої навічно живі!