Олександр Вінічук

1990 – 2023 рр.

Біографія

Вінічук Олександр Володимирович народився 30 липня 1990 року. З 1998 по 2006 роки навчався у загальноосвітній школі І-ІІ ступенів № 12 (нині КЗ «Завадівська гімназія Міської ради міста Кропивницького»). Після закінчення школи здобув освіту машиніст електровоза.

До 24 лютого 2022 року Олександр працював на Інгульській шахті машиністом підземного електровоза.

Про початок повномасштабного вторгнення дізнався на роботі, коли піднявся на поверхню після зміни. Не маючи досвіду військової служби, того ж дня пішов до військкомату добровольцем.

Родина

У Олександра залишилися дружина, донечка, мати,сестри та брат.

Захоплення

Олександр полюбляв рибалку. Збирав старовині монети. Конструював дитячі іграшкові літаки.

Він любив життя, будував плани на майбутнє, любив свою дружину та донечку, завжди піклувався про своїх рідних.

Відгуки друзів

Олександр був дуже хорошим батьком, найкращим у світі чоловіком, люблячим сином, братом. Мав дуже багато друзів. Він залишиться завжди в наших серцях, добрим, життєрадісним, який завжди любив пожартувати, сміливим. Він ніколи нікого не залишав в біді, завжди всім допомагав. Був відважним воїном.

Щирий, привітний, життєрадісний, надійний… – таким він лишився в пам’яті рідних, друзів і колег.

Військовий шлях

До повномасштабного вторгнення рф Олександр Вінічук ніде не служив. Але він не міг стояти осторонь і 25 лютого 2022 року пішов до військкомату записуватися добровольцем. Там йому сказали чекати дзвінка. 2 листопада 2022 року Олександра призвали на службу. Він служив в 77 бригаді ДШВ, військова частина А4355, на посаді старший стрілець. Місяць проходив навчання у Великій Британії. Потім служив у найгарячішій точці фронту – під Бахмутом.

Загинув Олександр Вінічук 4 березня 2023 року під час виконання бойового завдання, потрапивши під артилерійський обстріл противника в н.п Дубово-Василівка Бахмутського району Донецької області.

Вічна пам'ять Герою!

Сумний церковних дзвонів чути звук –

Засмучений і траурний, бо щойно

Загинув Олександр Вінічук:

Поліг в бою і мужньо,і достойно!..

Прожив на білім світі тридцять два:

Любив життя і планував майбутнє,

Але війна лютнева, снігова –

Уразила усіх, торкнула сутнє,

Бо не лишивсь безпристрасним ніхто.

Як від біди здригнулася планета,

То Олександр зняв своє пальто,

Вдяг камуфляж і став до кулемета…

В найгарячішу точку – під Бахмут –

Стрілець потрапив й воював звитяжно.

Прицільно бив загарбників-паскуд:

Рішуче, відчайдушно і відважно…

……………………………………………

Дожити не судилося тобі

До Перемоги й сонячного миру:

Загинув ти в смертельній боротьбі

За Україну, за козацьку

Віру… Герою – Слава буде назавжди

І спиниться пекельна завірюха:

Настане мир і розцвітуть сади –

Це буде й Олександрова заслуга!..

Джерела