Олександр Соляник

1974-2023 рр. 

Біографія

Соляник Олександр Федорович народився 2 березня 1974 року в Кропивницькому. Закінчив школу №15 (нині Лелеківська гімназія). Навчався там з 1981 по 1992 роки.

Останніми роками Олександр працював на заводі водієм, будівельником. З перших днів повномасштабної війни він записався добровольцем, пішов у лави Збройних сил України.

Родина

У Олексаднра із рідних залишився тільки брат Олексій, який зараз воює.

Відгуки друзів

«Брат був просто хорошою людиною, чудовим другом. Його знала вся Стара Балашівка. 26 лютого 2022 року ми разом були у військкоматі. Через п’ять днів вже на позиціях. Служили в одній частині, у одному батальйоні тільки в різних ротах. Окрім мене у нього не було рідні. Тепер він на небі, а я воюватиму далі», - тамує біль брат Олександра Соляника Олексій.

Військовий шлях

З перших днів повномасштабної війни Олександр записався добровольцем, пішов у лави Збройних сил України.

Олександр Соляник на фронті був стрільцем-санітаром механізованого відділення. Загинув 10 травня в Донецькій області. 19 травня, у Кропивницькому на Алеї почесних воїнських поховань Далекосхідного кладовища відбулося прощання з героєм.

Вічна пам'ять Герою!

На третій день війни на фронт пішли брати:

Служили у одному батальйоні.

Були удвох вони плече-в-плече завжди:

У наступі, у штурмі, в обороні…

На жаль, один із них загинув у бою:

Віддав життя за нашу Перемогу.

На Небі він тепер, а брат його – в строю:

Продовжує за двох одну дорогу… 

Як прикро, що війна найкращих не щадить;

Яке сумне з героями прощання…

Але майбуть – ясна: гряде славетна мить:

Війни цієї ждана мить остання…

Згадаємо усіх, хто у боях поліг:

Увічнимо їх в бронзі і граніті!

Їм завдяки народ і вистояти зміг,

Й продовжити життя на білім світі…

І серед тих бійців, що за Свободу йшли –

Простих, звичайних зовсім вже немає…

Своїх захисників – і доньок, і синів –

Вітчизна поіменно пам’ятає!

Джерела