Анатолій Вітюк

1966-2023 рр. 

Біографія

Народився Анатолій Іванович Вітюк 7 липня 1966 року в Гайвороні на Кіровоградщині. Після закінчення загальноосвітньоі школи 5 (1983р.),навчався в Гайворонському СПТУ-35. 

До армійської служби працював слюсарем на заводі «Актан» у рідному місті. Відслуживши (1984-1986р.р.), вступив у КІСМ. Здобувши вищу освіту, працював на тому ж «Актані» інженером-конструктором. З 1993 року, переіхавши до м.Кіровограда (нині Кропивницький) – в органах внутрішніх справ. Починав дільничним інспектором міліції у Кіровоградському райвідділі, відповідав за правопорядок у селах Володимирівці й Могутньому. 2009 року очолив Кіровоградський РВ. Потім працював начальником Кіровського райвідділу міліції, першим заступником начальника УМВС на Львівській залізниці. Після Революції гідності Анатолія Вітюка призначили керівником міліції Кіровоградщини. На Кіровоградщині його багато хто пам’ятає як полковника міліції, начальника обласного управління внутрішніх справ у 2014 – 2015 роках.  На початку літа того ж 2014-го він виступив на сесії облради, розповів про свою поїздку на Донбас, про недостатнє матеріальне забезпечення міліціонерів Кіровоградщини, відряджених воювати в зону АТО. Депутати відреагували на виступ Вітюка тим, що виділили з бюджету кілька мільйонів гривень на підтримку правоохоронців.

Про те, як сам пішов захищати Україну, як йому довелося на війні, Анатолій Іванович публічно не розповідав, воєнних фотографій у соцмережах не поширював.

Родина

У Анатолія Вітюка лишилось двоє синів, один з них служить на фронті.

Відгуки друзів

Звістка про смерть Анатолія Вітюка вразила всіх, хто його знав. У тому числі – жителів Володимирівки й Могутнього, де Анатолія Івановича пам’ятають як колишнього дільничного. "Гарна людина. Вічна пам’ять", "Професіонал", "Щирі співчуття рідним", – відгукнулися селяни у Фейсбуці на смерть Вітюка.

Микола Власенко прийшов віддати останню шану Анатолію Вітюку. "Познайомилися ми студентами, поступивши в КІСМ. Він після навчання в інституті пішов у школу міліції. У нього це було в крові – якісь правоохоронні питання вирішити, залагодити, на жарт десь перевести, це було його. У правоохоронних органах працював практично все життя".

Військовий шлях

Анатолій Вітюк у 2015 вступив за контрактом до лав Збройних сил України. Служив у військовій частині А 4472. Вітюк був у 2019 році під аеропортом у Донецьку. Потім на південному напрямку. Останній час – Нова Каховка, Лиман, Бахмут В травні 2022 року був поранений, отримав контузію. Після реабілітації повернувся на службу. Звільняв від російської окупації Херсонську область.

29 грудня під Бахмутом, внаслідок безпосереднього бойового зіткнення та ворожого артилерійського обстрілу, 56-річний головний сержант механізованого взводу отримав тяжке, несумісне з життям поранення. Прощались з ним на Алеї Слави Рівнянського кладовища.

Пам'ять про Героя – назавжди в наших серцях!

У мирний час – ти стражем був Закону;

Під час війни – ти на передовій

Був поміж тих, хто став на оборону

Землі, яку сусід – кремлівський змій –

Почав терзати, ранити, палити.

Донбас, Нова Каховка і Лиман –

Твій хресний шлях, де ворога міг бити

І гнати, у три вирви, бусурман…

Та став Бахмут Голгофою для тебе:

Ворожий обстріл відібрав життя.

Звучить сумний птахів у небі щебет –

Жалоби пісня… біль серцебиття…

Загинув ти, й душа твоя двокрила –

Вже у десниці Господа тепер. 

Та вогник твій війна не загасила:

Тепер він – зірка, між небесних сфер…

Тебе ми пам’ятатимо. І Слава, 

Яку ти героїзмом заслужив –

Твого життя – це золота оправа,

Бо недаремно ти його прожив!..