Михайло Яровий

1977–2018 рр.

Біографія

Михайло Михайлович Яровий народився 19 вересня 1977 року в місті Кіровограді. Успішно навчався в загальноосвітній школі № 22 (нині Гірнича гімназія) та після її закінчення в 1993 році вступив до професійного училища №4. Отримав спеціальність слюсаря-ремонтника 3-го розряду. Пройшов строкову службу. Працював на заводі «Червона зірка», підприємстві «Креатив» та інших приватних підприємствах міста Кропивницького. 

Родина

У Михайла залишилися мати, цивільна дружина та дитина. 

Відгуки друзів

Дмитро Поворознюк – товариш по службі, солдат, згадує: "Для всіх Михайло був надійним другом, простою, відкритою і небайдужою до життя людиною. Не словами та крилатими гаслами довів, що любить свою Батьківщину, а віддавши своє життя за нашу свободу і незалежність".

Борис Набока – директор школи в 1982-2017 роках сказав, що Михайло Яровий був одним з найкращих випускників школи: організований, дисциплінований, добросовісний, завжди націлений на виконання своїх обов’язків, надійний товариш. Колектив школи глибоко сумує з приводу болісної втрати та висловлює співчуття рідним і близьким Михайла. Пам’ять про воїна-героя послужить прикладом наступним поколінням учнів нашої школи.

Військовий шлях

19 квітня 2018 року Михайло був призваний на військову службу. Після навчання в 169-му НЦ «Десна», 3 липня підписав контракт і прибув на місце призначення.

Михайло Михайлович став гранатометником 2-го відділення, 3-го взводу, 9-ї роти, 3-го механізованого батальйону, 28-ї окремої механізованої бригади Оперативного командування «Південь» Сухопутних військ Збройних Сил України, солдат.

Михайло Яровий загинув 13 серпня 2018 року, під час виконання бойового завдання в районі проведення Операції Об’єднаних Сил, у населеному пункті Мар’янка, Донецької області. Михайло, під час переміщення на спостережному посту, почув постріл і пішов перевірити.Тоді він і загинув, отримавши множинні осколкові поранення від підриву на ворожій міні. Життя героя обірвалося на 41–му році. Михайло до кінця з честю та гідністю виконав свій військовий обов’язок. 

16 серпня кропивничани прощалися зі своїм земляком, який поклав своє життя за свободу і незалежність свого народу. Герой був похований на Почесній Алеї Рівнянського кладовища міста Кропивницького.

Молитву за упокій українського воїна прочитав керівник Кіровоградською Єпархією Української православної церкви Київського патріархату, єпископ Кропивницький і Голованівський Марк.

Нагороди

Указом Президента України № 316/2018 від 11 жовтня 2018 року, "за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). 

Слава Герою! Вічна і світла пам'ять!

Своє життя поклав ти за Свободу,

Загинув, як Вітчизни вірний син,

За Волю українського народу,

За Щастя для дітей і їх родин…

У нас в серцях, від болісної втрати –

Глибокий сум, нездолана журба.

Цих почуттів уже не втамувати:

Чи десь вони подінуться хіба?

Ти чесно жив, ти працював, ти мріяв,

Але грядуще ранила війна.

На жаль, свою ти ниву не досіяв,

Бо вбивчий вітер з Півночі повіяв

І канонад почулася луна.

Хоч ти не сумнівався ні хвилини,

Що мирний хліб посходить у ріллі,

Та став смертельним вибух тої міни,

Яка чаїлась в мар`янській землі… 

Герою – Слава! Мужньому солдату –

Подяка й Вічність у незабутті!

Вже вороги отримують відплату

І наша Перемога – на меті!

Джерела