Андрій Бєлінський

Бєлінський Андрій Володимирович народився 15 лютого 1985 року в Кропивницькому. Навчався у Кропивницькому професійно-технічному училищі № 18, нині — Кропивницькому професійному ліцеї сфери послуг і торгівлі, де здобув фах кухаря. Згодом отримав водійські права. Працював на різних підприємствах у Кропивницькому та Києві.

Після загибелі Андрія залишилися мама, дві сестри, син і племінники.

Андрій мав хист до малювання і дуже любив солодке,також збирав колекцію машинок,але найбільше місце в його серці займала любов до тварин. Особливо – до собак. Його пес Бакс був для нього не просто улюбленцем. Це був друг, який завжди був поруч. У війську Андрій взяв позивний саме на честь свого пса.

«Він був дуже доброю людиною, завжди знаходив спільну мову з усіма та ніколи нікому не відмовляв. Ми з сестрою в ньому душі не чаяли. Він приносив нам квіти просто так і казав, що ми маємо усміхатися, розповідав, як він нас любить. Нам його дуже бракує», – написала сестра захисника Руслана Рязанцева.

«Наш дядько був найдобріший. Він завжди був поруч, коли ми потребували цього. Нам його дуже не вистачає», – поділилися племінники захисника.

«З ним було спокійно. Він був справжній. Він ніколи не ніс зла – тільки світло, був дуже позитивною та світлою людиною. З дитинства був душею компанії. Його всі любили», – згадують друзі Андрія.

У січні 2026 року Андрій Бєлінський вступив до лав 425-го окремого штурмового полку «Скеля». Після проходження підготовки служив водієм взводу бойових машин 4-го штурмового батальйону.

19 березня 2026 року Андрій прийняв свій останній бій поблизу селища Шевченко Покровського району Донецької області. Він віддав життя, захищаючи Україну.

Андрія Бєлінського поховали на Алеї Героїв Далекосхідного кладовища у Кропивницькому. Його ім’я залишиться в пам’яті рідних, друзів і всіх, хто цінував його доброту, щирість і відданість Україні.

• Рязанцева Руслана Миколаївна, сестра захисника.