Руслан Ігорович Буката народився 28 лютого 1993 року в місті Кропивницькому. Закінчив загальноосвітню школу № 20, після чого навчався у вищому професійному училищі № 4, де здобув спеціальність електрогазозварника — електрозварника на автоматичних та напівавтоматичних машинах.
Працював за фахом на підприємстві «Ельдорадо», згодом — охоронцем у компанії «Соколівські ковбаси». У роботі зарекомендував себе як сумлінний і надійний працівник. Руслан був уважним, спокійним, відповідальним і доброзичливим, людиною, на яку завжди можна було покластися.
У Руслана залишилися мама, син, два брати та сестра. Для родини він був близькою і дорогою людиною, джерелом любові, тепла й підтримки. Пам’ять про нього назавжди збережеться у серцях рідних.
Руслан залишив по собі найтепліші спогади та світлу пам’ять. Його згадують як чесну, добру й щиру людину, яка вміла цінувати життя, дорожила родиною та людськими стосунками.
У жовтні 2024 року Руслан Буката став до лав Збройних Сил України. Проходив службу у складі 35-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського.
Після проходження навчання служив кулеметником відділення батальйону морської піхоти. Виконував бойові завдання на Донецькому напрямку.
Матрос Руслан Буката загинув 10 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання, пов’язаного із захистом Батьківщини від збройної агресії російської федерації, поблизу населеного пункту Берестки Донецької області.
Тривалий час вважався зниклим безвісти. Родина не припиняла пошуків і до останнього жила надією. Загибель Захисника була остаточно підтверджена за результатами ДНК-експертизи. Руслану було 31 рік.
Вічна і світла пам’ять Герою!
Руслан Буката прожив життя чесно й гідно. Він умів бути надійним у мирному житті та мужнім у час випробувань. Ставши на захист України, залишився вірним обов’язку до останнього подиху. Його світло, доброта й любов до рідних назавжди житимуть у пам’яті тих, хто його знав.
Комунальний заклад «Академічна гімназія» Кропивницької міської ради».