Сергій Потерайко народився 4 грудня 1983 року у селі Соломіївка Дубровицького району Рівненської області.
З 1984 року проживав у м. Кропивницькому, навчався у ЗОШ №20 (Академічна гімназія), яку закінчив у 1999 році. Після закінчення 9 класу навчався у машинобудівельному технікумі за спеціальністю «Ремонт та обслуговування автомобілів і двигунів», який успішно закінчив у 2003 році.
З 2003 по 2005 рік проходив строкову службу в лавах ЗСУ. Після служби працював за професією, займався технічним обслуговуванням та ремонтом автомобілів. Був справжнім професіоналом своєї справи.
Сергій став на захист своєї країни за власним бажанням. Не чекавши повістки, майже з початку повномасштабного вторгнення, він сам пішов до військкомату, залишивши свою роботу, свою автомайстерню. Він сказав, що це його чоловічий обов'язок, що він повинен іти і захистити своїх синів, свою сім'ю...
Без батька залишились двоє синів. Без рідної та дорогої людини - дружина, батьки, сестра.
Професія для Сергія стала улюбленою справою всього життя. Крім основних обов'язків водія, а їздив на всіх видах автомобілів, мав всі категорії, ще і ремонтував їх...
У Сергія була власна автомайстерня та свій ютуб канал по ремонту автомобілів, який він гарно розвинув.
Як сказав побратим Сергія, що ні один ремонт автомобільної техніки не починали без його консультації. Був справжнім майстром своєї справи!
Спогади рідної сестри Юлії: «Втрата єдиного брата — це невимовний біль, який важко вмістити в слова. Але світлі спогади про нього залишаться назавжди. Сергій був доброю і справедливою людиною. Завжди говорив в очі правду. Він був для мене не лише братом, але й найкращим другом, людиною, яка завжди підтримувала, ділилася радощами та допомагала у важкі моменти. Був міцною опорою і твердим плечем для своєї сім'ї та для своїх батьків. Йому можна було зателефонувати і 100% отримати будь-яку допомогу. Він був майстром на всі руки у будь-якому питанні. Для нашої сім'ї це гірка втрата…»
Після повномасштабного вторгнення Сергій добровільно звернувся до МТЦК і 17 квітня 2022 року був мобілізований для захисту цілісності і незалежності України, як старший водій другого стрілецького відділення, першого стрілецького взводу, третьої стрілецької роти. (в/ч А 4047) 39 ОСБ.
Загинув Сергій 17.03.2024 року поблизу міста Часів Яр Донецької області при поверненні з бойового завдання, внаслідок влучання ворожого FPV дрону.
Слава Герою! Вічна і світла пам'ять!
Його відвага і любов до Батьківщини — приклад справжньої сили духу. На полі бою він був вірний своїм побратимам, ніколи не ховався за спини інших, завжди першим йшов уперед, тому що знав, що бореться за щось більше.
Він залишив по собі вічну пам'ять не лише як воїн, а як люблячий син, батько, брат і вірний друг. Нехай його подвиг буде завжди жити в наших серцях!
Його втрата болісна, але кожен його вчинок на війні показує, що він жив чесно, заради майбутнього і свободи.
Нехай спогади про нього, будуть втіхою в ці важкі моменти і нагадують про те, яким великим він був, як людина.
Сергій назавжди залишиться в серцях привітним, доброзичливим, чуйним, порядним - справжнім Героєм!
Адміністрація КЗ «Академічна гімназія» Кропивницької міської ради.