Юрій Дмитрович Мумига народився 17 липня 1976 року в місті Кропивницький. Навчався в Созонівській школі, після її закінчення здобув вищу освіту в Кіровоградському інституті комерції.
Протягом двадцяти років працював державним службовцем у Кіровоградській Державній податковій інспекції. Його знали як відповідального, принципового й сумлінного фахівця, який чесно виконував свою справу. Згодом Юрій прийняв важливе рішення змінити професійний шлях — став приватним підприємцем і заснував власну справу, проявивши сміливість та наполегливість.
У житті він був надійним, життєрадісним, щирим і постійно усміхненим. Мав багато планів і мрій, хотів ще так багато встигнути…
Юрій був одружений. Разом із дружиною виховували доньку, яку він безмежно любив і понад усе хотів бачити щасливою у вільній та незалежній Україні.
Підтримував теплі та тісні стосунки з батьками та сестрою, завжди залишався для них гордістю й опорою. Був турботливим татом, ніжним чоловіком, люблячим сином і братом.
У вільний час захоплювався будівництвом. Любив працювати руками, створювати й удосконалювати простір навколо себе. Отримував задоволення від процесу творення — від ідеї до втілення.
Також цікавився автомобілями та технікою, всім, що пов’язане з машинами. Його приваблювала точність механізмів і можливість власноруч розібратися в складному.
Рідні, друзі й колеги згадують Юрія як світлу, добру і справжню людину.
«Юрій виконав свій чоловічий борг поклавши власне життя за Україну!!! Слава тобі ГЕРОЙ - ти завжди в наших серцях!!!»
«Важко знайти слова, які могли б полегшити біль. Юра був прекрасною людиною – світлою, доброю, справжньою. Він залишиться в пам’яті нас усіх чудовою людиною, добрим другом і чесним чоловіком».
У грудні 2024 року Юрій був мобілізований до лав Збройні Сили України. Рішення піти служити було свідомим і добровільним — продиктованим щирим патріотизмом та відповідальністю перед Батьківщиною.
Після проходження підготовки в навчальному центрі був передислокований на Сумський напрямок. Сумлінно ніс службу на посаді командира відділення — командира машини військової частини А4951. Мав звання солдата.
Обіймав посаду командира відділення — командира машини 3-го штурмового відділення 2-го штурмового взводу 5-ї штурмової роти 2-го штурмового батальйону.
26 березня 2025 року Юрій Мумига загинув у районі населеного пункту Демидівка (Бєлгородська область, рф). Його військовий шлях був недовгим, але сповненим честі й відданості. До останнього залишився вірним присязі та своєму обов’язку.
Похований на Алеї почесних поховань Далекосхідного кладовища — серед Героїв, які віддали своє життя за свободу та незалежність України. Світла пам’ять про Юрія житиме в серцях рідних, побратимів і всіх, хто його знав.
Герої не вмирають! Вони живуть у наших серцях, у нашій пам’яті, в історії вільної України!
Він жив чесно й гідно, любив свою родину і мріяв про мирне майбутнє для доньки. Коли прийшов час вибору, Юрій без вагань став на захист України.
Його серце билося для сім’ї й Батьківщини. І навіть коли воно зупинилося, його мужність, світло й любов залишилися з нами назавжди.
Дружина - Мумига Інна Валеріївна.