1970-2023 рр.
Біографія
Ларшин Євгеній Васильович народився 19 лютого 1970 року в росії, але проживав довгий час в Україні. Працював у ОСББ "Рідний дім 30" електриком.
Його мобілізували у середині квітня 2022 року. Євгеній був десантником, пишався, що в нього був такий досвід.
Родина
У Євгенія Ларшина лишились дружина, донька, син та батьки.
Відгуки друзів
"Женя працював у нашому ОСББ електриком. Він дуже багато зробив для об’єднання, для мешканців будинку. А ще скільки було планів, скільки ми хотіли всього реалізувати. Усміхнений, привітний, завжди готовий прийти на допомогу. Коли приїздив у короткі відпустки казав нам, щоб чекали його з Перемогою. Загибель такої золотої людини стала великим горем для нас, сусідів, для його родини. У нього залишилося двоє дітей, вони хоч і дорослі, але втратити батька — завжди дуже страшний біль, – розповіла голова ОСББ “Рідний дім 30” Лариса Дуднікова. – Женя народився в росії, але проживав довгий час в Україні, я знаю, що у нього є родичі в росії. Він віддав своє життя за український народ, за його незалежність".
Військовий шлях
Старшого солдата Євгенія Ларшина мобілізували у середині квітня 2022 року. Він був десантником, пишався, що в нього був такий досвід.
Євгенію випало боронити від російських загарбників Херсонщину. 15 січня неподалік села Костирка Бериславського району під час виконання бойового завдання 53-річний стрілець отримав украй важкі, несумісні з життям поранення.
20 січня, Герой знайшов вічний спочинок на Алеї почесних воїнських поховань Далекосхідного кладовища. У засвіти його провели рідні, друзі, земляки, бойові побратими.
Вічна пам'ять Герою!
Твоя вітчизна мачухою стала,
Для тебе у той час, коли вона
На Україну зрадницьки напала
І в твій тутешній дім прийшла війна…
Ти не вагавсь. За Правду воювати
Пішов свідомо на передову,
Бо Україна – то вже рідна мати
Була тобі в цю пору грозову…
Бо ж тут твій дім і вся твоя родина,
Й дерева, що саджав – то підросли…
Пишається тобою Україна,
Бо ти – Герой, із тих, які спасли
Цю Землю від російської навали.
Загинув ти і в нас у серці щем
За всіх, як ти, що голови поклали
Під куль свинцевим і кілким дощем…
Тобі багато років ще б радіти
Онукам і квітінню повесні,
Але не довелось тобі дожити
До Перемоги в цій страшній війні…
І на Алеї Слави твій спочинок,
Про тебе Пам'ять б’є в церковний дзвін.
Тобі Пошана за геройський вчинок:
Небесний Рай і вдячний наш уклін!