Артем Бандурко

Бандурко Артем Олександрович народився 24 листопада 1985 року у місті Кропивницький, де і проживав. Навчався в Комунальному закладі «Інноваційна гімназія Кропивницької міської ради», де закінчив 9 класів. Потім вступив до Кіровоградського вищого професійного училища №4, де здобув професію слюсар-ремонтник. Після навчання в училищі працював на підприємстві «Червона зірка». Згодом працював на підприємстві «Алегро ОПТ», останнє місце роботи «Лео Кераміка», де обіймав посаду комірника.

Артем був одружений. Дружина Бандурко Ірина Віталіївна, син Максим, 6 років та донька Софія, 13 років.

Артем дуже любив моделі автівок, тому конструював їх сам. Робив зі звичайних іграшкових автівок професійні моделі на управлінні, які могли долати перепони, рови, невеликі скелі.

Артем дуже любив тварин, тому з перших днів війни з ним завжди були коти. На кожній позиції він заводив собі нового котика, про якого піклувався.

Артем був дуже доброю людиною. Завжди допомагав іншим. На роботі його цінували як відповідального та чесного працівника.

У грудні 2022 року Артем Бандурко добровільно вступив до лав ЗСУ, до бригади «Правий сектор» 67 ОМБР, у складі якої брав участь у захисті держави в с. Невське Луганської області, с. Хромове Донецької області, м. Торецьк Донецької області, м. Бахмут Донецької області. У 2024 році перейшов до 47-ої ОМБР на посаду оператора безпілотних систем. У складі бригади обороняв Покровський напрямок. Потім отримав посаду командира відділення розвитку та корегування другого взводу безпілотних авіаційних комплексів першого механізованого батальйону. Брав участь у наступі на Курщині.

Загинув захисник 18 лютого 2025 року в районі населеного пункту Локня, Суджанського району Курської області Російської федерації.

Артем Бандурко отримав посвідчення Учасника бойових дій.

• Адміністрація комунального закладу «Інноваційна гімназія» Кропивницької міської ради».

• Дружина захисника Бандурко Ірина Віталіївна.