Юрій В’ячеславович Крутов народився 23 серпня 2001 року. Після школи вступив до Кропивницького коледжу сільськогосподарського машинобудування. Коли Юрію було 16 років, його спіткало величезне горе: померла мама, але він тримався.
На строкову службу не дозволили піти проблеми зі здоров’ям. Але з початку повномасштабного вторгнення Юрій записався в тероборону. Дочекався, коли виповниться 21 рік і підписав контракт із ЗСУ. Бився в найгарячіших точках, не ховався за спинами побратимів. Після війни мріяв залишитися служити в армії.
У Юрія залишився батько, сестра та кохана дівчина.
Юрій з дитинства мріяв стати військовим. Після війни хотів залишитися служити в армії.
Займався футболом та рукопашним боєм.
«Я вдячна тобі, Юро, за те, що не забував і писав, цікавився моїм життям. Я дякую тобі за свідомий вибір боронити Батьківщину. Ти – один з найсміливіших людей, яких я особисто знала. Пам’ять про тебе буде жити в наших серцях вічно. Ти – Герой, а Герої не вмирають. Герої стають на небесну варту.» – написала на своїй Фейсбук сторінці однокласниця Юрія Єлизавета Давиденко.
З початку повномасштабного вторгнення, Юрій записався в тероборону. Дочекався, коли виповниться 21 рік і підписав контракт із ЗСУ. Бився у найгарячіших точках, не ховався за спинами побратимів. Після війни мріяв залишитися служити в армії. Був оператором-розвідником у морській піхоті, проходив підготовку у Великій Британії.
Молоде і сповнене сподівань життя Юрія Крутова обірвалося 8 липня у Волноваському районі Донецької області. 13 липня, у Кропивницькому, на Алеї почесних воїнських поховань Далекосхідного кладовища, рідні, друзі, бойові побратими та містяни провести в засвіти Юрія Крутова.
Слава Герою! Вічна йому Пам'ять!
В серцях у нас ти будеш вічно жити:
Хто незабутий – ті завжди живі!
Герої не вмирають – їх не вбити:
Вони тепер – небесні вартові!
Свідомо ти обрав узяти зброю:
З тероборони в ЗСУ пішов,
Щоб захистити рідний край собою,
Щоб ворог Україну не зборов!..
Розвідником служив в морській піхоті,
Вів з ворогом нещадну боротьбу!
На жаль, поліг на фронтовому Сході,
В горілім волноваському степу…
Твоя сміливість – то взірець наступним,
Які, плече-в-плече, заповнять стрій,
Щоб у атаку йти. І буде згубним
Для ворогів той наступальний бій!
Тобі навіки Слава і Пошана,
За те що рятував нас від біди!
Твоя родина, й дівчина кохана –
З тобою будуть, Юро, назавжди!