Віталій Шевченко

Віталій Олександрович Шевченко народився 25 лютого 1996 року в місті Кропивницькому. З раннього дитинства був дуже кмітливим, розумним та всебічно розвиненим хлопчиком.

Навчався у загальноосвітній школі № 14 (нині КЗ "Ліцей «Лінгвістичний»).
Після школи розпочав навчання в Льотній академії за спеціальністю рятівник, а вищу освіту здобув у Центральноукраїнському інституті розвитку людини за спеціальністю «менеджмент».

Працював на підприємстві «Наша ряба» та інших, останнім перед мобілізацією місцем роботи було підприємство «Агрохім». Колеги відгукувалися про нього як про гарного фахівця, майстра своєї справи, привітну і професійну людину.

Без люблячого сина залишилась мама захисника.

Без брата — старша сестра, яка з дитинства була для нього найкращим другом, підтримкою та порадницею.

Без коханого чоловіка залишилася дружина.

Без турботливого батька — синочок Максим, першокласник, та маленька донечка Женічка 4 років, яку тато називав «своєю принцесою».

В один день із онуком, 18 травня, пішла з життя і бабуся Віталія, яку він дуже любив і про яку піклувався.

У 4,5 роки мама привела Віталія в Кіровоградський обласний центр дитячої та юнацької творчості у Народний художній колектив України — хореографічний ансамбль «Росинка», де танцювала його старша сестра. Через 13 років Віталій став випускником цього колективу.

З 6 років почав займатися одним із видів бойового мистецтва Тхеквондо. У 10 років став кандидатом в майстри спорту України, неодноразово був переможцем спортивних змагань різних рівнів. Кожного року проходив атестацію отримав чорний пояс  I дан. 

Мужній воїн, надійний, щирий друг, побратим. Людина з великим серцем і незламним духом.

Віталій був надзвичайно світлою, доброю, усміхненою, винахідливою, чуйною людиною, найкращим сином, братом, чоловіком, батьком, онуком, племінником, похресником. 

Ворожий дрон забрав життя…

Загинув сам, прикривши побратимів

Тепер навіки в наших ти живеш серцях

НАЗАВЖДИ 29… 

У січні 2023 року Віталій, з позивним "Флеш" став на захист країни в складі 121-ої окремої бригади територіальної оборони, окремої роти ударних безпілотних авіаційних комплексів LEGION. 

Після проходження навчання служив майстром 2-го екіпажу безпілотного літального апарату 2-го взводу роти ударних безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних ударних комплексів LEGION А7049. 

Воював на Херсонському напрямку. Мав статус ветерана війни — учасника бойових дій.

18 травня 2025 року, під час виконання бойового завдання, в районі населеного пункту Милове Милівської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області, мужньо виконуючи військовий обов’язок, взявши весь удар на себе, прикривши побратимів від ураження дрона, солдат Віталій Шевченко загинув.

Команда LEGION, отримавши бойове завдання виїхали на позиції та розосередившись по місцях утримували їх. Під час масованого обстрілу військової агресії російської федерації, налетів рашиський дрон. Віталій (ФЛЕШ), через те, що був першим на лінії вогню, хотів розстріляти дрон та не встиг знешкодити…. Тоді прильот дрона він взяв на себе, міцно затиснувши його до свого тіла  руками. Вибух…

Від сили вибухової хвилі троє побратимів команди отримали різні ступені ушкодження. Наразі всі живі та в строю продовжують боронити нашу Україну.

Віталій Шевченко «ФЛЕШ» взявши на себе приліт дрона з вибухівкою, загинув. Ціною власного життя прикрив та зберіг життя трьом своїм побратимам.  Йому було 29 років.

• Адміністрація комунального закладу «Ліцей «Лінгвістичний» Кропивницької міської ради».

• Ірина Ткаченко (irinatkachenko21071969@gmail.com).