Євген Тельнов

Тельнов Євген Львовича народився 20 листопада 1961 року. З 1974 по 1979 роки навчався у  середній школі №17 м. Кіровограда (нині «Фортечна гімназія» м. Кропивницький). 

У 1980-1982 роках  Євген Львович служив у лавах Радянської армії (в/ч 7429, м. Київ). З 1982 по 1989 рік працював на Кіровоградському заводі радіовиробів токарем та лаштувальником верстатів. З 1992 р. – займався приватним бізнесом. 

У 2014 році Євген Тельнов брав участь у парламентських виборах на мажоритарному окрузі   № 100 у Кіровоградській області.

Спогади бійця батальйону спеціального призначення "Донбас" з позивним Авер від 17.02.2015 р.

«…Перебуваю зараз в госпіталі і плачу. Усач (позивний Євгена Тельнова) - єдиний, хто пішов мене пораненого витягати. Я лежав майже без свідомості, з закривавленою рукою і бачив, як вся техніка розгортається назад, і тут я подумав, що мене залишили, що моя місія в цій війні закінчена. Навколо мене рвалися міни,   розривалися РПГ. Кулеметник і снайпер ні на секунду не переставали по мені «працювати»…… І раптом я почув знайомий голос, це був Усач. Він кричав: «Хто залишився попереду?!». Ви не повірите, як я був радий цьому голосу. Я кричав, що я ще живий, але йти не можу, на що він відповів: «Лежи, я йду». Йти потрібно було метрів 100. Я кричав, що не потрібно, працює снайпер. І дивлюся, а він іде до мене. Я не знаю, звідки у мене взялися сили, я поповз йому назустріч. Коли ми зустрілися, він взяв мене під пахву і почав, відстрілюючись, тягти мене назад. Назустріч бігли товариші. Вони посадили мене в БТР і відправили в тил. По приїзду в госпіталь, я дізнався, що Усач загинув.

Я клянусь всім, що у мене є, що я його не забуду. Він врятував мені життя. Спи спокійно і нехай тобі буде пухом земля.»

У 1980-1982 роках  Євген Львович служив у лавах Радянської армії (в/ч 7429, м. Київ).

У 2014-2015 роках брав участь в антитерористичній операції на Сході України.

10 червня 2014 р. Тельнов Є.Л. добровольцем прибув до батальйону спеціального призначення «Донбас» в с. Нові Петрівці (позивний «Усач»). З 13 липня по 31 серпня перебував у зоні АТО (м. Артемівськ, м. Попасна, м. Іловайськ) – 3 взвод 1 роти окремого батальйону спецпризначення «Донбас». 

26 серпня був поранений уламком міни на околиці м. Іловайськ. 29 серпня при виході з Іловайська в районі села Червоносільське батальйон потрапив під обстріл танків. У результаті - 109 бійців потрапили в полон, понад сорока п’яти — загинули. Євген Тельнов разом з 12 побратимами вийшли зі зброєю, при цьому Євген підбив два танки Т-72 і два БМП терористів. 

Уривок з інтерв’ю Євгена Тельнова: «ТРЕБА ЙТИ І РОБИТИ!» у газеті «Україна-Центр» від 21 жовтня 2014 року: «…Мене дуже часто запитують, — говорить Євген Львович, - «навіщо я туди пішов у п'ятдесят два роки. Мене, чесно кажучи, це питання не перестає дивувати. Якщо не я, то хто? Наші діти? Якщо кожен буде думати: «мене це не стосується», «мені це не потрібно», - то скоро чужі війська будуть стояти під Кіровоградом. У нас в батальйоні був молодий чоловік з невеликого містечка під Донецьком (він зараз у полоні), і він, коли обстрілювали його рідне місто, говорив: так їм і треба. Я дуже здивувався, а він пояснив: «Коли в місті було двадцять «сепарів», я кликав: ходімо наб`ємо їм морди, виженемо їх з нашої землі. Ніхто не хотів втручатися, вступати в конфлікт, всі думали, що і без них обійдеться. Не обійшлося...». Ось і я про те ж: не можна сидіти та чекати, що хтось зробить щось за тебе, — потрібно йти та робити. Інакше це буде і з Кіровоградом…»

Загинув Солдат Національної гвардії України, доброволець батальйону «Донбас» - Євген Тельнов у бою під Маріуполем 15 лютого 2015 року, потрапивши у засідку.

Євген Тельнов має звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (27 березня 2017 р.)

• Адміністрація комунального закладу "Фортечна гімназія" Кропивницької міської ради.