Максим Шпенник

Шпенник Максим Олександрович народився 26 лютого 1988 року у селі Громівка Новотроїцького району Херсонської області. Згодом проживав у місті Олешки.

Навчався у професійно-технічному училищі, де здобув фах маляра-штукатура. У мирному житті разом із братом займався власною справою — будівництвом печей, камінів, барбекю та декоративних водоспадів. До своєї роботи ставився з відповідальністю та любов’ю, вкладаючи у неї майстерність і душу.

У Максима залишилися дружина Тетяна, донька Софія, син Віктор, батько, мати, брат із дружиною.

Для своїх рідних він був люблячим чоловіком, турботливим батьком, уважним сином і надійним братом. Родина була найбільшою цінністю в його житті.

Максим захоплювався будівництвом, любив риболовлю та їзду на мотоциклах. Його завжди приваблювала активна праця, рух і можливість створювати щось власними руками. 

Рідні та друзі згадують Максима як непосидючу, товариську та щиру людину.

Він завжди прагнув допомогти тим, хто цього потребував, легко знаходив спільну мову з людьми, підтримував родинні зв’язки та надзвичайно любив свою малу батьківщину.

Для близьких Максим назавжди залишиться люблячим батьком, чоловіком, сином, братом і другом, людиною великого серця та відкритої душі.

Із початком повномасштабної війни Максим Шпенник добровільно став на захист України. До лав Збройних сил України він приєднався 30 червня 2022 року.

Після проходження навчання служив командиром бойової машини 3-ї роти 1-го механізованого батальйону 110-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ (військова частина А4047). Воював на Донецькому напрямку.

Увечері 6 вересня 2022 року поблизу міста Авдіївка Донецької області Максим зазнав смертельного поранення внаслідок вибуху міни. Того дня після артилерійського обстрілу ворог розпочав атаку з боку села Спартак Ясинуватського району. Максим знищив десант противника з БМП та МТ-ЛБ, який за підтримки артилерії та мінометів намагався прорвати українську лінію оборони в напрямку позицій СП «Зорький».

Йому назавжди залишилося 34 роки. Поховали Героя 19 вересня 2022 року на Полі почесних поховань Личаківського цвинтаря у Львові. 

• Медаль «За військову службу Україні» (посмертно, згідно з Указом Президента України від 8 січня 2024 року).

• «Почесний знак Святого Юрія» (посмертно).

• Мама - Шпенник Інна Леонідівна.