Гирлян Денис Лерійович народився 8 червня 1990 року у місті Кропивницький. Навчався у загальноосвітній школі №16 (нині ліцей «Лідер»). Після закінчення школи вступив до Кібернетико-технічного коледжу на економічне відділення.
У 2008–2009 роках проходив строкову військову службу в Криму, де служив матросом-пожежником.
Після служби працював на різних підприємствах Кропивницького, а згодом — за кордоном у Чехії.
У захисника залишилися найрідніші — його мама та бабуся, які втратили турботливого сина і люблячого онука.
Денис любив тварин і природу, мав різноманітні захоплення: катався на човнах, займався дайвінгом, захоплювався класичною музикою, любив комп’ютерні ігри. Мріяв у відпустці піднятися на Говерлу…
Мрію сина здійснила мама — вона підняла прапор із його зображенням на вершину Говерли.
Денис був доброзичливою, щирою, комунікабельною людиною, завжди готовою прийти на допомогу.
Рідні, друзі, побратими та знайомі запам’ятають його добрим, веселим, життєлюбним — із посмішкою на обличчі.
У листопаді 2023 року Денис повернувся з Чехії до України та вступив до лав Збройних Сил України за контрактом — до Третьої окремої штурмової бригади. Пройшов навчання у Великій Британії, після чого повернувся до бригади, де служив стрільцем-санітаром. Мав позивний «Деп».
У лютому 2024 року брав участь у боях за Авдіївку Покровського району Донецької області, де був поранений. За проявлену мужність був нагороджений (нагороду після загибелі захисника отримала мама).
Після лікування та реабілітації повернувся до строю, де продовжив службу в 3ОШБ на посаді помічника гранатометника.
Солдат Денис Гирлян загинув 28 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Зелений Гай, Ізюмського району Харківської області.
Денис Гирлян був нагороджений орденом ,,За мужність" 3 ст. (посмертно).
Світла пам'ять Герою України!
У серці України назавжди залишиться ім’я Дениса Гирляна — сина, побратима, друга, людини з відкритим серцем і незламною волею. Його шлях був сповнений простоти і глибини: від шкільних коридорів до морських берегів, від мирної праці до фронтової тиші, яку проривав гул боїв.
Він обрав шлях захисника, коли країна потребувала найкращих. І став одним із тих, хто не вагається, хто йде вперед, хто рятує, хто тримає позицію.
Він був і залишається героєм, який жив для інших, і пішов, залишивши приклад справжньої відданості. Слава Герою. Вічна пам’ять.
Валентина Гирлян.