Юрій Токар

Юрій Миколайович Токар народився 22 листопада 1975 року в с. Германівка, Кіровоградської області. Добре навчався в школі. По закінченню 9 класів, продовжив навчання в технікумі механізації, де здобув спеціальність «механік». Після закінчення технікуму, поступив у Державну льотну академію, на спеціальність «диспетчер, слідчий по авіакатастрофах». 

Мати – директорка школи та вчителька математики.

Батько – головний енергетик.

Діти – син та донька. Сину було 20 років, доньці 8, коли батька не стало.

Юрій дуже любив автомобілі. 

Дружина Юрія згадує: «Юра був дуже гарною людиною: сміливим, дружнім, веселим. Наш дім завжди був відкритий для друзів і родини. Юрій був дуже гостинним господарем. Сина Олега він виховував справжнім чоловіком, передавав усі свої навички, а донька Софія була в нього коханою донечкою, якій все було дозволено, татусева перлинка (він називав її «Сонючок-сундучок-бурсучок» тоді, коли вона надувала губи). Сина Олега називав «сина Олежа».

Юрій був люблячим чоловіком, турботливим батьком та сином, оптимістом і веселуном.

Товариші по службі ділилися, що був дуже турботливим, переймався за своїх бійців.

Дружина згадує, що коли у 2014 році Юрій поривався піти на захист країни добровольцем – вона вмовила не йти. Але коли прийшла повістка, дружина не змогла нічого вдіяти, бо чоловік зробив свій вибір. Його слова були такі: «Коли онук мене спитає – «Дід, розкажи про війну?» – Що я скажу? Що я ховався у погрібі!.. Або, якщо загарбники прийдуть у хату?.. Хто, як не ми…». І пішов… пішов у вічність… залишивши почуття гіркоти та пустоту… 

Юрій Токар служив у 17 танковій бригаді. Дружина згадує: «19 грудня 2015 року ми останній раз говорили з Юрою телефоном: він привітав нас з миколайчиком і зв'язок пропав на 3 дні. А 22 грудня прийшла сумна звістка, що Юрій загинув 20 грудня 2015 року. А ми чекали на нього на новий рік додому, у відпустку…»

• Адміністрація комунального закладу "Ліцей "Лінгвістичний" Кропивницької міської ради"