Ігор Єсипенко

Єсипенко Ігор Миколайович народився 12 лютого 1990 року. Свідоцтво про здобуття базової середньої освіти він отримав у 2005 році, закінчивши ЗОШ №10 (нині «Ліцей «Новенський»). У 2007 році, поступив у ПТУ№8 в якому здобув освіту зварювальника.

Після проходження строкової служби, у 2011 році Ігор влаштувався на роботу  в соєвий завод апаратник.

У 2014 році Ігоря Єсипенка призвали в АТО. Після повернення з АТО у 2015 році він зустрів свою дружину.

На той момент Ігор мав порушену психіку, він не міг ні спати, ні їсти, його постійно тривожили спогади, клята війна, але через тривалий час він зміг взяти себе в руки, повернувся до звичайного життя, почав будувати плани з сім’єю, ходити на роботу на Соєвий завод.

У 2016 році в сім’ї Ігоря Єсипенка народилася донечка, він дуже мріяв мати своє житло і змушений був поїхати зі своїм татом за кордон, але не зміг там довго працювати, тому як не витримав розлуки з рідними.

Приїхавши назад додому через два місяці, проходивши комісії, в Ігоря була виявлена хвороба: рак лімфома ходж кіна. Він почав лікування. У 2020 році йому дали рік перерви над лікуванням.

Ігор дуже любив діточок, в нього було бажання мати сина і лікарі йому дозволили. Він всіма силами почав думати про сім’ю побудував гараж, придбав житло, посадив дерево та у 2020 році в сім’ї в Ігоря народився синочок, а 31 січня 2021 року, через два місяці після народження сина, на превеликий біль, хвороба забрала життя найкращого тата, сина, чоловіка та героя – Ігоря Єсипенка.

В один момент після втрати, втратилися всі плани, посмішка з обличчя, радість. Прийшов лише смуток.

У Ігоря залишилися батьки, дружина, донька та син.

До строкової служби в армії Ігоря Єсипенка призвали у 2010 році. Він служив у м. Дніпро н. Гвардійське ВДВ.

А у 2014 році Ігор був призваний в АТО. Він був справжнім героєм і стійко захищав Україну з 2014 по 2015 роки.

• Ангеліна Осадча