Малик Роман Анатолійович народився 1 травня 1988 року в селі Дружелюбівка Добровеличківського району Кіровоградської області. Згодом проживав у місті Кропивницький.
Здобув освіту в Кіровоградському будівельному технікумі, продовжив навчання у Кіровоградському національному технічному університеті та Національній академії внутрішніх справ.
До 2014 року працював у патрульній міліції міста Кропивницький. Пізніше трудився на олійно-екстракційному заводі «КЕРНЕЛ». У кожній справі був відповідальним і сумлінним, завжди прагнув бути корисним людям та своїй громаді.
Роман мав люблячих батьків, кохану дружину та двох найпрекрасніших діточок сина Артема і донечку Дашу.
Роман полюбляв спорт, підтримував гарну фізичну форму. Та найбільшою його пристрастю було бджільництво. Він мав власну пасіку — місце, де міг відпочити душею.
Серед колег Роман користувався повагою. Друзі говорили, що Рома — душа компанії. Побратими знали, що на нього можна покластися — він завжди прикриє й не залишить у біді.
У родині залишався веселим і життєрадісним, умів знаходити світло навіть у найскладніші моменти. Люблячий тато, коханий чоловік, найкращий син — таким його пам’ятають рідні.
Служив Роман Малик у 61-й окремій механізованій бригаді на посаді командира бойової машини — командира 1-го відділення. Мав військове звання сержанта.
28 лютого 2024 року в Донецькій області, Покровському районі, в населеному пункті Орлівка, під час танкового обстрілу отримав поранення. Героїчно відмовився від евакуації, давши можливість своїм побратимам врятувати власні життя. Його вчинок став прикладом самопожертви та справжнього бойового братерства.
Роман Малик був нагороджений:
нагрудним знаком «Воля назавжди»;
медаллю «За хоробрість в бою»;
медаллю «Ветеран війни»;
орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Вічна пам'ять Герою!
Його життя було сповнене любові — до родини, до праці, до рідної землі. Він умів берегти, підтримувати й захищати. У вирішальну мить обрав не себе — обрав життя своїх побратимів.
Світла пам’ять про Романа житиме в серцях рідних, у вдячності побратимів і в тихому гомоні його пасіки, де назавжди залишилося тепло його душі.
Дружина Малик Світлана Олегівна.