Олександр Валерійович Котельніков народився 3 січня 1974 року у місті Кіровоград (нині — Кропивницький). Навчався у школі №32 (ліцей «Арт-Плюс»), згодом закінчив машинобудівний технікум.
Працював друкарем у ВАТ «Кіровоградське видавництво». З часом став приватним підприємцем — займався виготовленням меблів.
У Олександра залишилися дружина, донька, син та маленька онука. Для них він був турботливим чоловіком, люблячим батьком і ніжним дідусем.
Олександр захоплювався історією та географією — із задоволенням читав літературу цих напрямків, цікавився подіями минулого та різними куточками світу. Любив боулінг, цінував сімейний відпочинок.
"Ми познайомилися з Олександром у 2015 на Житомирському полігоні, разом потрапили в мінометну батарею 25 бригади. Такої унікальної людини я ніколи не зустрічав, на його обличчі завжди сяяла посмішка, коли він щось розповідав лунав сміх. Сашко був дуже добрим, чуйним, сміливим і надійним товаришем" - розповідає Михаїл.
2022-2023 роки пригадує побратим "КАБ": - "Його досвід був доречним. Піхота на нулі - це важка фізична і моральна робота, але в його діях не було паніки лише рішучість і непоступливість".
"Тримав свій рубіж, при цьому надаючи першу медичну допомогу пораненому, витягнув його з бою прикриваючи собою, врятував, а сам повернувся на позицію де і загинув. Війна це лакмус, який показує сутність кожної людини" - сказав Олександр Ніжанковський.
14 лютого 2015 року Олександр Котельніков був мобілізований. Після навчання проходив службу мінометником у мінометній батареї 25-та окрема повітрянодесантна бригада на Донецькому напрямку.
У березні 2022 року він добровільно став до лав захисників України. Служив гранатометником у військовій частині А4047. Виконував бойові завдання на Запорізькому та Херсонському напрямках.
30 вересня 2023 року Олександр Котельніков загинув під час виконання бойового завдання на острові Козачий острів неподалік села Бургунка Херсонської області.
За життя Олександр Котельніков був нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції», мав статус «Учасник бойових дій, ветеран війни», «Учасник АТО».
Посмертно нагороджений орденом Орден «За мужність» III ступеня.
Слава Герою! Вічна пам'ять!
Олександр Котельніков умів тримати свій рубіж — у житті й у бою.
З посмішкою, що підтримувала інших, із серцем, сповненим доброти, він став на захист України. Його мужність була тихою й непоказною, але справжньою.
Світла пам’ять про Олександра житиме в любові його родини, у вдячності врятованих побратимів і в історії нашої держави.
Дружина Котельнікова Наталія Павлівна.