Сєдих Олександр Іванович народився 26 березня 1974 року в Казахській СР Таранівського району Кустанайської області в сім'ї робітників, де прожив чотири роки. У 1978 році Саша разом з батьками переїхав до м. Кіровоград (нині м. Кропивницький). Там він ріс, ходив до дитячого садочка та спілкувався з однолітками, які жили по сусідству. Був улюбленим сином, братом, онуком.
Через декілька років сім'я переїхала до Дагестану. Там Олександр пішов до першого класу. Згодом родина знову повернулася до м. Кіровоград, де навчався у середній школі №15 («Лелеківська гімназія»). Після здобуття неповної середньої освіти він пішов працювати шліфувальником на підприємство машинобудівної галузі "Гідросила".
У 1991 році Олександр Сєдих був призваний до лав Збройних сил України в/ч 96735, де рядовим проходив строкову військову підготовку. У 1992 році був звільнений у запас після завершення строку служби та переїхав до села Березівка Долинського району Кіровоградської області. Там почав працювати у місцевому колгоспі.
Олександр мав золоті руки, тому ніколи не сидів без роботи.
Для отримання спеціальності зварювальника Олександр Сєдих закінчив курси підготовки при Кіровоградському професійно-технічному училищі №4 і почав працювати на різних будівельних об’єктах Кіровоградської області та по Україні. Напередодні повномасштабного вторгнення Олександр разом зі своєю будівельною бригадою працював на будівництві в Придністровській Молдавській Республіці.
У Олександра залишилися батьки, дружина, брат.
У пам'яті рідних та близьких Олександра він залишиться доброзичливою, чесною та щирою людиною, люблячим, турботливим сином.
Справжній патріот своєї Батьківщини не зміг спокійно сидіти вдома. В перший день початку війни 24 лютого 2022 року о 5-й годині ранку, коли в засобах масової інформації почала з'являтися я інформація про повномасштабне вторгнення в Україну, Олександр Сєдих разом зі своїми друзями повернувся у м. Кропивницький. З перших днів він почав звертатися до територіального центру комплектування.
З 7 травня 2022 року Сєдих Олександра Івановича військовою частиною А2393 зараховано до списків особового складу виконання службових обов’язків за посадою стрільця 2-го стрілецького відділення 3-го стрілецького взводу 1-ї стрілецької роти 2-го стрілецького батальйону військової частини А1736.
Олександр вважав, якщо не піде він, інший теж не піде. І росіяни прийдуть та окупують міста України, знищать усе на своєму шляху, будуть знущатися з українців…
Олександр Сєдих загинув 1 вересня 2022 року в населеному пункті Андріївка, що на Херсонщині. Ця страшна новина назавжди стане величезним болем для батьків, дружини, брата, друзів. У їхній пам'яті він залишиться доброзичливо, чесною та щирою людиною, люблячим, турботливим сином.
Ціною свого життя Олександр здійснив найбільший подвиг справжнього чоловіка – віддав своє життя за цілісність та незалежність України.
Вічна пам'ять Герою!
Нехай Олександр спочиває в мирі, а його сім'я знаходить силу і тепло у спогадах про нього. Ми завжди будемо пам'ятати його великий внесок у благо нашої країни та безсмертність його духу.
Вічна пам'ять Олександру Івановичу, справжньому герою, який жив і помер, захищаючи нашу Україну.
Адміністрація комунального закладу "Лелеківська гімназія" Кропивницької міської ради.