Олег Білецький

Білецький Олег Сергійович народився 22 березня 1990 року в місті Кропивницький. З дитинства відзначався наполегливістю, добротою та почуттям відповідальності. У 1997–2005 роках навчався в загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №19 «Ерудит» у Кропивницькому. Після завершення навчання присвятив себе праці та розвитку, прагнучи бути корисним своїй країні та суспільству.

До початку повномасштабного вторгнення росії в Україну працював у цивільній сфері, проявляючи себе як чесний, працьовитий та відповідальний чоловік. У червні 2022 року, не вагаючись, став на захист Батьківщини, долучившись до лав Збройних Сил України.

У Олега Білецького залишилася родина, яка була його найбільшою опорою та натхненням. Маленький син, якому цього року виповнюється шість років і який готується піти в перший клас, а також мати, яка завжди підтримувала його в усіх починаннях. Олег був люблячим чоловіком, турботливим батьком і відданим сином. Його сім’я завжди була для нього головним сенсом життя, і навіть на передовій він не переставав думати про рідних, мріючи повернутися додому з Перемогою.

Олег Білецький був різнобічною людиною, яка захоплювалася багатьма речами.

Олег був справжнім другом і надійною людиною. Він ніколи не залишав своїх у біді, завжди допомагав і підтримував, навіть коли самому було важко. Його слово завжди мало вагу, а вчинки говорили самі за себе.

16 червня 2022 року Олег Білецький добровільно став на захист України, вступивши до лав Збройних Сил України. Служив солдатом-гранатометником у 194-му окремому батальйоні, 1-й окремій штурмовій роті. Брав безпосередню участь у бойових діях у Миколаївській області, на Херсонщині, у Херсоні та Донецькій області.

Захисник героїчно загинув 2 березня 2024 року у н.п. Георгіївка, Донецька область, до останнього подиху захищаючи позицію після загибелі всієї групи та не здавши її ворогу. Похований 9 березня 2024 року в місті Одеса, на меморіалі «Алея Слави Героїв».

У травні 2022 року Олег Білецький відзначений орденом «Золотий Хрест» за успішне виконання бойового завдання на острові Потьомкінський, Херсонщина.

Посмертно представлений до нагороди «За врятовані життя», оскільки під час виконання бойового завдання у **н.п. Козачі Лагері, лівий берег Херсонщини**, рятував поранених побратимів, незважаючи на власні поранення. Також представлений до нагород «Зірка Героя України» та орден «Хрест бойових заслуг».

• Матвєєва Тетяна Володимирівна – мати Героя.

• Адміністрація комунального закладу «Гімназія «Ерудит» Кропивницької міської ради».