Сергій Шпудейко

Сергій Шпудейко народився 18 липня 1981 року у місті Кіровограді (нині Кропивницький). Навчався у школі №10 (ліцей «Новенкський») смт. Нового. Після закінчення школи вступив до Будівельного технікуму після закінчення якого пішов працювати звичайним будівельником. Важко працюючи, він паралельно навчався у Кіровоградському технічному університеті.

У своїй роботі постійно розвивався та прогресував, що дало йому можливість зрости від простого працівника до інженера, який втілював багато серйозних проєктів. 

Сергій працював інженером у компанії, яка будувала мобільні вежі та станції, як у місті, так і по всій Україні. Займався всім процесом, від розробки проєкту до його реалізації.

Також тривалий час він працював інженером у будівельному відділі Групи «Креатив», де один із проєктів який йому було доручено втілити в життя – це реконструкція стадіону «ЗІРКА», та створенням там сучасного легкоатлетичного комплексу.

Сергій дуже любив ту справу, якою займався, присвячуючи цьому дуже багато часу. Постійно намагався спробувати себе в якійсь новій сфері. Так із 2018 по 2022 роки, він працював в Представництві іноземної Словенської компанії "Ріко, д.о.о." та обіймав посаду інженера з технічного нагляду за будівництвом. Виконував функції організації та нагляду за виконанням будівельно-монтажних робіт на об'єктах критичної інфраструктури міста.  

У Сергія залишились батько, мати, брати та племінники, яких він дуже любив, а вони дуже любили його.  

З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну, Сергій Шпудейко одразу ж пішов до військкомату, щоб записатися до лав Збройних Сил та стати на захист Батьківщини. Попри те, що строкову службу в армії він не проходив, тому що за станом здоров’я вважався непридатним у мирний час. Тому після проходження військової медичної комісії, він із хвилюванням чекав на свій виклик.

2 листопада 2022 року Сергій був мобілізований на фронт, де примкнув до лав 9-го окремого стрілецького батальйону, та отримав позивний «Nirvana». 

Перший свій бойовий досвід захисник здобував на Херсонщині, де зі своїми побратимами звільняли наші південні землі від окупантів.  

У березні 2023 року підрозділ, у якому служив Сергій, направляють на оборону Бахмута. Там буквально через тиждень він отримує поранення. Направившись з групою на бойову позицію, вони попадають у засідку в одній із будівель. Ворог у кількості бійців яка перевищувала групу наших хлопців, намагалися розділити їхню групу, та знищити їх відкривши вогонь з різних сторін та різних видів зброї. Практично усі наші воїни одразу ж отримали поранення. В тому числі й Сергій. Два кульових в одну ногу, і осколкове в іншу.  Але, не зважаючи на це, вони продовжували давати відсіч ворогу. Бій тривав з ранку і до темноти. Наші герої розбили майже всю ворожу групу та вибралися усі живими. Сергія разом із пораненими побратимами евакуювали з Бахмута до військового шпиталю, де він був прооперований.  

Після шпиталю він деякий час знаходився у рідному місті на відновленні та реабілітації. І вже влітку повернувся до своєї частини, яка також проходила відновлення від втрат та бойове злагодження. Там він був представлений до нагороди за Бахмут Медаллю 9-го Стрілецького Батальйону. 

І ось вже на початку вересня підрозділ направляють в одну з найгарячіших точок фронту у Луганській області. Дуже тяжко доводилось там нашим бійцям. Тривалі бойові виходи, постійні ворожі обстріли та мінімум відпочинку в надскладних умовах. Але, не зважаючи на це (як розповідали його бойові побратими), Сергій ніколи не втрачав гумору, та підіймав настрій та бойовий дух іншим. Він сам ніколи не боявся йти вперед та стимулював до цього інших. Ніколи не відмовлявся від складних бойових завдань, дуже часто йшов на них добровольцем.

1 жовтня 2023 року Сергій останній раз поспілкувався телефоном з рідними, а вже на наступний день разом зі своїми бойовими побратимами вирушив рятувати іншу групу, яка була відрізана ворогом від своїх позицій. Цей бій, на жаль, став для нього і для декількох його друзів останнім. 2 жовтня 2023 року, наш герой загинув від ворожих куль на полі бою поблизу населеного пункту Макіївка, Луганської області.  

Сергій був похований на Алеї почесних воїнських поховань Далекосхідного кладовища, поруч зі своїм військовим побратимом на позивний «Піаніст», з яким вони разом вийшли на останнє бойове завдання та разом героїчно загинули. 

• Адміністрація комунального закладу «Ліцей «Новенський» КМР.