Костянтин Кобець народився 03 червня 1986 року в Кропивницькому, навчався у загальноосвітній школі № 24 (нині – Подільська гімназія). У 2006 році закінчив Кіровоградський кооперативний фаховий коледж економіки і права імені М.П. Сая за спеціальністю «право».
Працював в охоронній фірмі, довгий час був водієм таксі, далі – водієм на приватному підприємстві.
У захисника залишилися мама, тато, брат, дружина, син 12 років та чотирирічна донька.
Костянтин захоплювався спортом. Під час навчання у фаховому коледжі грав у баскетбольній команді, яка неодноразово ставала переможницею змагань різних рівнів. Також захисник захоплювався технікою: автомобілями і особливо мотоциклами.
Товариський, добрий та розсудливий. Костянтин мав багато друзів, був життєрадісною людиною, душею компанії. Люблячий син, чудовий брат, турботливий, гарний батько, коханий чоловік, щирий друг. Таким він залишиться в пам'яті і серцях всіх тих, хто його знав.
Військовий шлях
Із лютого 2023 року Костянтин Кобець добровольцем приєднався до лав Збройних Сил України. Служив механіком-водієм танка в окремій механізованій бригаді. Виконував бойові завдання з оборони, відсічі і стримуванні військової агресії російської федерації проти України. У 2024 році був переведений на посаду механіка-водія евакуаційного відділення ремонтно-відновлювального батальйону цієї ж військової частини. Мав статус ветерана війни – учасника бойових дій.
Серце солдата Костянтина Кобця зупинилося 26 квітня 2025 року в районі населеного пункту Вири Сумської області.
Вічна пам'ять Герою!
Костянтин Кобець, син землі української, залишив цей світ, але його дух житиме в серцях тих, хто його знав і любив. Він був не лише відданим сином, братом і чоловіком, але й справжнім другом, який завжди підтримував і надихав оточуючих.
З початком війни Костянтин став на захист своєї Батьківщини. Його відвага і самовідданість стали прикладом для багатьох. Він віддав своє життя за мир і свободу, залишивши по собі незгладимий слід у серцях рідних і друзів. Костянтин залишиться в пам'яті як герой, який не злякався труднощів і завжди боровся за те, у що вірив. Нехай його душа знайде спокій, а пам'ять про нього живе вічно.
Адміністрація Подільської гімназії Кропивницької міської ради.