Олександр Олександрович Біндіч народився 28 жовтня 1980 року. Корінний кропивничанин, після закінчення школи №19 (нині гімназія «Ерудит») поступив на навчання до технікуму механізації сільського господарства за напрямом "Технік-механік", в якому навчався з 1994 по 1999 рік. До 2014 року працював на місцевому теплопостачальному підприємстві. З 2014 року служив, за контрактом, у ЗСУ – боронив Україну від російських терористів. Був учасником Антитерористичної операції (АТО) – Операції об’єднаних сил (ООС). З початку повномасштабного російського вторгнення, служив навідником десантно-штурмового відділення.
З 2014 року Олександр служив, за контрактом, у ЗСУ – боронив Україну від російських терористів. Був учасником Антитерористичної операції (АТО) – Операції об’єднаних сил (ООС). З початку повномасштабного російського вторгнення, служив навідником десантно-штурмового відділення.
Сержант Олександр Біндіч загинув 30 червня в районі Костянтинівки Донецької області. Поховали героя 6 липня на Алеї почесних воїнських поховань Далекосхідного кладовища Кропивницького. Провести в засвіти – сержанта Олекандра Біндіча – прийшли рідні, друзі, земляки, бойові побратими.
Вічна пам'ять Герою!
Ти ще з АТО для себе все рішив:
Дев’ятий рік твоя війна тривала.
У ЗСУ, в десанті, ти служив:
Твоя бригада мужньо воювала!
Контракт – формальність. Головне оте,
Що ніс у серці: в мові і на ділі,
Бо слово мав рішуче і тверде,
А у бою – вражав ворожі цілі!..
Сержантом був, служив навідником
Відділення десантно-штурмового…
В своїй душі – був справжнім козаком:
Підковою, Сірком, Залізняком –
На кожнім кроці фронту степового…
Донбас… Під Костянтинівкою бій…
Останній постріл і його трагічність…
Залишив побратимам образ свій
А сам – від них – здійснив політ у Вічність…
Та не в непам`ять, не у забуття,
Бо всіх Героїв поминають люди!
За Україну ти віддав життя:
Тебе Вітчизні звіку не забути!