Андрій Андрейченко

Андрейченко Андрій Володимирович народився 11 квітня 1975 року у м.Орськ Оренбурзької обл. У 1987 році з батьками та молодшим братом Олександром переїхали до м Кіровограда (нині Кропивницький).

У дитинстві Андрій був бешкетником, улюбленими предметами були креслення та література. Навчався в загальноосвітній школі №25 (ліцей «Європейська освіта»). Після закінчення школи влаштувався на Кіровоградську взуттєву фабрику, спочатку був учнем, а потім вже робітником. У 2003 році відкрив власну взуттєву майстерню. У 2020 році працював у меблевому салоні.

У Героя залишилися син, дружина та брат.

Андрій Володимирович любив фантастику та історичну літературу. Його хобі - розгадування кросвордів.

«По характеру був цілеспрямований, наполегливий, завжди отримував що хотів. Андрій був неговіркий, любив мріяти, завжди щось планував, роботи ніякої не боявся, міг своїми руками зробити будь-що, ніколи не був боягузом, завжди йшов до кінця», - згадує про захисника дружина Тетяна.

У 1993 році Андрій Андрейченко був призваний на строкову службу до м. Севастополь, після закінчення служби повернувся додому.

У 2015 році був мобілізований, перший свій контракт підписав 17 травня 2016 року на три роки в/ч А 1469. Брав участь в антитерористичних операціях у м. Часів Яр, м. Вугледар, м. Маріуполь Донецької обл.

У 2020 році звільнився з військової служби, дуже важко було перелаштуватися до спокійного життя, але згодом все владналось, влаштувався до меблевого салону. У 2022 на початку повномасштабного вторгнення знов пішов до лав захисників. Андрій служив гранатометником стрілецького взводу.

У травні 2022 року захисник брав участь у боях на Луганському напрямку. 18 травня 2022 року поблизу селища Тошківка Луганської області отримав поранення несумісні з життям.

Андрій Андрейченко похований на Алеї почесних поховань Далекосхідного кладовища м. Кропивницького.

Андрій Андрейченко має відзнаку «За участь в антитерористичній операції».

• Адміністрація КЗ "Ліцей "Європейська освіта" Кропивницької міської ради.