Дмитро Олександрович Кожокарь народився 20 листопада 1993 року. Навчався в Комунальному закладі «Спеціальна школа №1 Міської ради міста Кропивницького» з 1.09.2003 року по 25.05.2012 року. Надалі працював столяром у місцевому приватному меблевому цеху.
Дмитро був одружений. Виховував сина.
У школі згадують, що, за період навчання, Дмитро зарекомендував себе як старанний, відповідальний, працелюбний учень. Навчався в повну міру своїх сил та показав достатній рівень навчальних досягнень, відповідно до програми спеціальної школи.
«Армія була для нього всім. Він любив цю роботу», – згадала про Дмитра його родичка Лілія Запруднова.
У 2015 році Дмитро підписав контракт на службу в ЗСУ. Служив у 3-му окремому Полку Спеціального Призначення імені Святослава Хороброго. З перших днів повномасштабного вторгнення рф захищав рідну землю. За час служби Дмитро пройшов шлях від рядового солдата до головного сержанта. Воїн був заступником командира (а потім – командиром) групи ССО.
Загинув Герой 5 серпня 2022 року, під час виконання військового обов’язку в Донецькій області, в районі селища Шевченко, але тільки звільнення підконтрольної ворогу території 22 вересня дало змогу повернути Воїна додому.
Дмитро Кожокарь похований 29 вересня 2022 року з воїнськими почестями на Алеї Слави Далекосхідного кладовища Кропивницького. Прощатися з Героєм прийшло понад 200 містян.
Вічна пам'ять про Героя
буде назавжди у наших серцях!
Кожен знає де він народився,
Кожен в праві здобути свій шлях.
Та не кожному шлях той судився
Бути довгим, бо хтось у боях
Ризикує життям і вмирає
За Вітчизну, за дім, за сім`ю.
Як війна – то тоді вибирає
Кожен долю подальшу свою…
Ти свідомо й цілком однозначно
Вибрав збройно зустріти орду.
Не було тобі жахно і лячно,
Бо у серці ти мав правоту.
Наче князь Святослав – був звитяжним:
В тім козацький продовжував рід.
Був рішучим, сміливим, відважним,
України боронячи Схід…
Ти поліг, як і сотні героїв,
Що Вітчизну закрили грудьми.
Ще нема Перемоги швидкої,
Та, як ти, в неї віримо ми!
Ти загинув і слізно від болю,
Що торкнувся до кожного з нас.
За Країну! За Правду! За Волю! –
Ти виконував серця наказ!
Пам’ятатимуть вдячно, в жалобі,
Люди всіх, хто герої, як ти.
І навіки уже ви в шанобі
За жертовні воєнні труди!
Адміністрація КЗ «Спеціальна школа №1 Міської зади міста Кропивницького».