1985 – 2022 рр.
Володимир Володимирович Андрущук народився 19 січня 1985 року в м. Кропивницкий. В дитинстві відвідував садочок №35. Навчався у школі №8 (нині Ліцей "Природничих наук". В юні роки навчався в будівельному технікумі та пізніше закінчив Центральноукраїнський національний технічний університет. До війни Володимир працював на заводі майстром дільниці, а пізніше – інженером-технологом.
У Володимира залишилися мама – Ольга Борисівна та п’ятеро дітей.
За словами мами Ольги Борисівни: «Володя з дитинства був роботящий, старанний відповідальний. Сам навчався. Ні в кого нічого не просив. Завжди переживав за інших, Ставив себе нижче за інших: спочатку інші, потім він. На роботі син завжди знаходив вихід з будь-якої ситуації. Горів роботою. Бувало до ночі сидів за кресленнями… І досі ті малюнки лежать у кімнатах..»
На запитання: «Що б ви йому сказали, якби Володимир був живим?» – мама відповіла: – «Щоб він залишався таким, який є – добрим та ласкавим…»
«Він був дуже добрим, любив допомагати людям, ішов завжди на поступки. Дуже любив дітей, із хлопцями завжди грався у «войнушки». Вони за ним дуже зараз сумують…», – зі слів колишньої дружини Тетяни.
«Хороший, жвавий, емоційний був хлопець, працелюбний, працював, багато рішень приймав щодо модернізації підприємства. З перших днів війни він пішов у тероброну, на передову, воював там», – так розповів про Володимира його товариш і колега по роботі Володимир Довгополий.
Володимир був різнобічною людиною. Займався рибальством, грав у теніс та футбол. Йому дуже подобалось виконувати зварювальні роботи та колекціонувати метальні ножі.
Володимир був учасником АТО у 2014–2015 роках. Воїн служив у третьому полку спецпризначення. Коли почалась повномасштабна війна, Володимир, довго не думаючи, пішов захищати Батьківщину зі словами: «Хто ж як не я?...». Був старшим солдатом мотопіхотної бригади. Загинув 28 липня 2022 року від поранень під час зенітно-ракетного обстрілу російськими військами селища Гончарівське, Чернігівської області.
Отримав медаль «За відвагу».
Вічна пам'ять Герою!
Хороший батько для п’ятьох дітей,
Талановитий майстер у роботі:
Ти був завжди в пошані у людей
І за сім`ю постійно у турботі…
Але прийшла негадано війна
І не сховався ти тоді за спини:
На фронт пішов, де болісна ціна –
Твоє життя за Волю України…
Ти воював у третьому полку –
Бійцем мотопіхотної бригади:
За пісню у вишневому садку,
За благодать шевченківської хати…
Пройшов АТО й чернігівські ліси:
«Хто ж як не я!» – рішив і цілив зброю…
Але поліг… Тож, Господи, спаси
Цю світлу душу, й в Небо понеси,
Віддавши гідні почесті Герою…
……………………………………
За сум дітей і матері, й вдови –
Для орків вже зумовлена розправа.
А ти – у нашій Пам’яті живи:
Відважному Герою – вічна Слава!
Адміністрація комунального закладу «Навчально-виховний комплекс «Спеціалізований загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів №26–дошкільний навчальний заклад –дитячий юнацький центр «Зорецвіт» міської ради міста Кропивницького Кіровоградської області».