Павло Вікторович Довгокер народився 25 грудня 1997 року в Кропивницькому. Дитячі та юнацькі роки провів у селі Воронівка Новоукраїнського району Кіровоградської області, де закінчив Воронівську загальноосвітню школу.
У 2012 році вступив до Кропивницького вищого професійного училища № 9, де здобув професію радіомеханіка. Після навчання працював на різних будівельних майданчиках Кропивницького.
У невимовній скорботі через втрату Павла залишилися мати, батько, дружина, брати та сестра.
Павло був надзвичайно талановитим і захоплювався радіомеханікою, автомобільною та мотоциклетною технікою.
«Є люди, які залишають після себе не просто спогади, а цілий світ любові, доброти, мужності й світла. Є серця, у яких вистачає сили захищати інших, навіть коли небезпека стоїть зовсім поруч. Саме таким був наш Герой — Довгокер Павло Вікторович. Він мав велике, мужнє серце — серце справжнього Захисника, людини честі, відваги й незламної волі. Серце, яке билося за рідних, за побратимів, за свою землю, за Україну. Він обрав шлях воїна, шлях відповідальності та самопожертви, бо знав: свобода має свою ціну, а рідну землю потрібно боронити. За військовою формою була людина — зі своїми мріями, надіями, планами на майбутнє. Людина, яку любили, на яку чекали, з якою хотіли ще багато разів обійнятися, поговорити, посміятися й просто побути поруч…»
Павло був справжнім патріотом і від перших днів повномасштабної війни прагнув стати на захист рідної землі. Попри проблеми зі здоров’ям, у червні 2023 року він вступив до лав Збройних Сил України. Служив у званні солдата на посаді оператора наземних безпілотних систем військової частини 4848. Павло присвятив себе захисту України, обравши шлях, що вимагав мужності, витримки та відповідальності.
19 вересня 2026 року під час виконання бойового завдання Павло отримав тяжкі поранення. Медики боролися за його життя до останнього, однак 24 вересня 2026 року серце Захисника зупинилося назавжди. Його життя обірвалося надто рано, але пам’ять про його мужність, любов до рідних і відданість Україні залишиться з тими, хто його знав і любив.
Вічна пам’ять і шана Герою!
Павло Довгокер — люблячий син, чоловік, брат і справжній Захисник України. Він мав свої захоплення, мрії та плани, любив техніку й прагнув розвивати свої здібності. Та коли рідна земля потребувала захисту, Павло обрав шлях воїна, попри труднощі й проблеми зі здоров’ям. Він боровся за Україну, за майбутнє свого народу, за найдорожчих людей. Тяжкі поранення обірвали його життя, але не зітруть пам’яті про нього. У серцях рідних і близьких Павло назавжди залишиться людиною великого серця, а серед Героїв України — Захисником, якому ми завдячуємо свободою.
Кисельова Наталія Віталіївна (від друзів, знайомих родини полеглого Героя).
Головне фото з сайту Кропивницької міської ради.