Віталій Олександрович Шевченко народився 25 лютого 1996 року в місті Кропивницькому. З раннього дитинства був дуже кмітливим, розумним та всебічно розвиненим хлопчиком.
Навчався у загальноосвітній школі № 14 (нині КЗ "Ліцей «Лінгвістичний»).
Після школи розпочав навчання в Льотній академії за спеціальністю рятівник, а вищу освіту здобув у Центральноукраїнському інституті розвитку людини за спеціальністю «менеджмент».
Працював на підприємстві «Наша ряба» та інших, останнім перед мобілізацією місцем роботи було підприємство «Агрохім». Колеги відгукувалися про нього як про гарного фахівця, майстра своєї справи, привітну і професійну людину.
Без люблячого сина залишилась мама захисника.
Без брата — старша сестра, яка з дитинства була для нього найкращим другом, підтримкою та порадницею.
Без коханого чоловіка залишилася дружина.
Без турботливого батька — синочок Максим, першокласник, та маленька донечка Женічка 4 років, яку тато називав «своєю принцесою».
В один день із онуком, 18 травня, пішла з життя і бабуся Віталія, яку він дуже любив і про яку піклувався.
У 4,5 роки мама привела Віталія в Кіровоградський обласний центр дитячої та юнацької творчості у Народний художній колектив України — хореографічний ансамбль «Росинка», де танцювала його старша сестра. Через 13 років Віталій став випускником цього колективу.
У 6 років почав займатися тхеквондо. Кожного року проходив атестацію, отримав чорний пояс І дан.
У 10 років став кандидатом у майстри спорту України, неодноразово перемагав у спортивних змаганнях різних рівнів.
Мужній воїн, надійний, щирий друг, побратим. Людина з великим серцем і незламним духом.
Віталій був надзвичайно світлою, доброю, усміхненою, винахідливою, чуйною людиною, найкращим сином, братом, чоловіком, батьком, онуком, племінником, похресником.
У січні 2023 року Віталій став на захист країни в складі 121-ої окремої бригади територіальної оборони.
Після проходження навчання служив майстром 2-го екіпажу безпілотного літального апарату 2-го взводу роти ударних безпілотних авіаційних комплексів, сапером-мінером у військовій частині А7049.
Воював на Херсонському напрямку. Мав статус ветерана війни — учасника бойових дій.
Солдат Віталій Олександрович Шевченко загинув 18 травня 2025 року в районі населеного пункту Милове Бериславського району Херсонської області, виконуючи бойове завдання. Прикрив собою побратимів під час масованого обстрілу. Йому було 29 років.
Вічна пам'ять і слава Герою!
Віталій Шевченко жив із відкритим серцем і світлом у душі, яке дарував кожному, хто був поруч. Він умів поєднувати силу та ніжність, відвагу й доброту. З дитинства захоплений мистецтвом і спортом, він ріс мужнім, цілеспрямованим і водночас надзвичайно чуйним. Вірний син своєї родини та відданий син України, Віталій став на захист рідної землі, обравши шлях воїна. Його мужність і незламність врятували побратимів, а пам'ять про нього назавжди залишиться в серцях матері, дружини, дітей, рідних і друзів. Він залишив по собі приклад любові, сили та світла, яке ніколи не згасне.
Адміністрація комунального закладу «Ліцей «Лінгвістичний» Кропивницької міської ради».