Левицький Олександр Вікторович, народився 28 квітня 2001 року у м. Кіровограді (нині Кропивницький).
З 2015 по 2016 роки Олександр навчався у ЗОШ І-Ш ступенів № 4 в дев’ятому класі (ліцей «Центральний»). Закінчивши у 2016 році 9-й клас, отримав професію електрозварювальника в одному з професійно-технічних училищ Кропивницького.
Пройшов військову строкову службу, після якої жив та працював в Одесі, де і застав його початок повномасштабного вторгнення росії на територію України.
Без турботливого, люблячого онука та брата Олександра залишились рідні бабуся, дідусь та брат.
Олександр був доброзичливою, щирою, комунікабельною людиною, завжди готовою прийти на допомогу. Рідні, друзі, побратими, знайомі запам'ятають його веселим, життєлюбним, з осяяною посмішкою на обличчі.
У липні 2022 року Олександр Левицький добровольцем пішов захищати Батьківщину та приєднався до лав Збройних Сил України. Служив на посаді кулеметника стрілецького відділення.
Солдат Олександр Левицький загинув 09 січня 2024 року поблизу населеного пункту Іванівське Бахмутського району Донецької області під час виконання бойового завдання.
Вічна пам'ять Герою!
Олександр Левицький — юнак із відкритим серцем і щирою усмішкою, яка запам’яталася кожному, хто мав щастя бути поруч. Він умів дружити, допомагати, жити з легкістю і гідністю. Його шлях був простим, але сповненим сили: працювати, служити, захищати.
Коли прийшла війна, Олександр не чекав — він став до бою добровольцем. Його вибір був свідомим, його рішучість — твердою. Він тримав кулемет так само впевнено, як колись інструмент у руках, і кожен його крок був кроком заради життя інших.
Його не стало там, де йдуть найважчі бої. Але він залишився — у пам’яті рідних, у серцях побратимів, у свободі, яку боронив. Олександр був світлом, яке не згасне. Бо герої живуть доти, доки ми пам’ятаємо їхню усмішку, їхню доброту, їхню мужність.
Вічна пам’ять. Вічна вдячність.
Адміністрація "Ліцею "Центральний" Кропивницької міської ради".