Давіденко Олександр Анатолійович народився 13 квітня 1988 року у місті Кропивницькому. Навчався у загальноосвітній школі №35 (нині — Інноваційна гімназія).
Після закінчення школи здобув вищу освіту у Міжрегіональній академії управління персоналом за спеціальністю «Правознавство».
У мирному житті працював у галузі будівництва на підприємствах міста — монтажником та монтажником-висотником у сфері промислового альпінізму. Його робота вимагала витривалості, відповідальності та сміливості — рис, які були притаманні Олександрові й у повсякденному житті. Друзі та знайомі знали його як щиру, доброзичливу людину і надійного товариша
Олександр був люблячим сином, турботливим чоловіком і батьком. У Героя залишилися мама, тато, дружина, син, брат і сестра.
Олександр був активною людиною і любив спорт та рух. Захоплювався скелелазінням і дайвінгом. Ці захоплення вимагали витримки, сили духу та сміливості — якостей, які супроводжували його протягом усього життя.
У пам’яті рідних, друзів і побратимів Олександр назавжди залишиться щирою, товариською та відповідальною людиною, надійним другом, яких у нього було багато. Його пам’ятатимуть як людину, яка завжди підтримувала інших і була готова прийти на допомогу.
Із 2014 по 2021 рік Олександр Давіденко брав безпосередню участь в антитерористичній операції в Донецькій та Луганській областях та в Операції об’єднаних сил. Був учасником бойових дій.
З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну він знову став на захист Батьківщини. Служив на посаді командира розвідувального взводу. Виконував бойові завдання, необхідні для забезпечення оборони держави, захисту населення та інтересів України. Брав участь у боях на найгарячіших напрямках фронту.
Сержант Олександр Давіденко загинув 16 травня 2024 року поблизу населеного пункту Калинівка Донецької області, рятуючи життя своїх побратимів.
За мужність і відданість Україні Олександр Давіденко був нагороджений відзнакою «За мужність і відвагу» та відомчими нагородами.
Також відзначений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «За збережене життя».
Вічна пам'ять Герою!
Він жив чесно і сміливо, любив свою родину, свою землю і життя. Коли прийшла війна, без вагань став на захист України. У найважчі часи залишався вірним присязі, побратимам і собі. Служив у розвідці, де кожен крок — це ризик, а кожне рішення — відповідальність за інших.
У вирішальну мить він зробив те, що визначає справжню мужність — врятував життя своїх побратимів, віддавши власне.
Його шлях обірвався у бою, але пам’ять про нього житиме завжди — у серцях рідних, друзів і всіх, заради кого він боровся. Він залишиться для нас прикладом відваги, честі й самопожертви.
Адміністрація комунального закладу "Інноваційна гімназія КМР".